Препарати ферментів підшлункової залози мають на території України та деяких інших країн широке застосування: від замісної терапії хворих на муковісцидоз до симптоматичного призначення при болях і дискомфорті у животі. Але не можна просто взяти і припинити вживати, наприклад, «Мезим» …принаймні, без достатнього доказового обґрунтування.

Доступні в Україні препарати панкреатичних ферментів поділяються на чисті препарати (такі, що містять панкреатин) і такі, що мають у своєму складі допоміжні сполуки (альфа-амілазу, жовч, пепсин, соляну кислоту, диметикон, екстракт куркуми тощо). Проте, не всі вони є однаково корисними та часто застосованими.

Так, наприклад, «Креон», що містить панкреліпазу у капсулах зі сповільненим вивільненням, періодично показує себе як досить ефективний препарат, якщо вірити дослідженням.

Для пацієнтів із неоперабельним раком підшлункової залози, наприклад, як показало дослідження 2016 року, замісна терапія панкреатичними ферментами виявилась неефективною і в пацієнтів продовжувала знижуватись маса тіла.

У 2011 році, у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, цей препарат показав себе як дієвий для зниження частоти випорожнень і зменшення ваги у пацієнтів із хронічною панкреатичною недостатністю. Єдиною проблемою є зовсім невелика вибірка даного дослідження, до якої входило 48 осіб. Такі ж самі результати продемонстровані й у роботі 2009 року, де покращення настало у 32 пацієнтів із муковісцидозом. Також у 2009 році ще одні дослідники, здійснивши більш глибокий аналіз даних у декількох наукових базах, включаючи CENTRAL (The Cochrane Library за 2009 рік), MEDLINE (за період від 1965 до лютого 2009) та EMBASE (за період від 1974 до лютого 2009). Вони прийшли до висновків, що роль панкреатичних ферментів при болях у животі, втраті ваги, стеатореї, застосуванні анальгетиків та якості життя пацієнтів із хронічним панкреатитом все ще залишається незмінно важливою.

Але найцікавішим є те, що у 2016 році дослідники також провели аналіз даних, опублікованих у Cochrane Library та Genetic Disorders Group Trials Register. Їхні висновки досить суттєво відрізняються від наведених вище для хвори на муковісцидоз. Вчені вважають, що існує обмежене підтвердження користі мікросфер з кишковорозчинним покриттям порівняно з препаратами ферментів підшлункової залози без такого покриття. Також вони з’ясували, що докази довгострокової ефективності та ризиків, пов’язаних із замісною терапією ферментів підшлункової залози не є переконливими. Немає також даних про відносні дози ферментів, необхідних людям з різним рівнем тяжкості недостатності підшлункової залози, оптимальний час для початку лікування та варіації, засновані на відмінностях в їжі та розмірах їжі, і підсумували, що існує потреба в правильно розробленому дослідженні, яке може дати відповіді на ці питання.

 До речі, FDA схвалило «Креон» для замісної ферментотерапії, так само, як і NHS.

А як щодо інших розрекламованих препаратів?

Так, наприклад, за запитом «Mezim» у базі даних Pubmed є лише одне посилання на статтю російського походження, де за допомогою водневого дихального тесту досліджували стан мікрофлори тонкої кишки та визначали час транзиту хімусу у 72 пацієнтів із хронічним біліарним залежним панкреатитом. Було встановлено, що в тонкому кишечнику у 40% пацієнтів спостерігається надмірний ріст бактерій і час транзиту збільшується. Після дієтичного харчування (стандартна дієта з високим вмістом білка) та ферментної (Мезим, Креон) терапії, семінація бактерій та показники дихального водневого тесту були в межах норми. Але жодної інформації ані про дози препаратів, ані про час прийому немає, що дозволяє зробити висновок про недостатню показовість даної роботи.

Звернемось до міжнародних рекомендацій. Так, у гайдлайні NICE, присвяченому алкогольному панкреатиту, рекомендовано запропонувати особам, які мають симптоми стеатореї або мальнутриції через екзокринну недостатність підшлункової залози, замісну ферментну терапію. Причому вона не рекомендована, якщо єдиним симптомом, який супроводжує хронічний алкогольний панкреатит, є біль.

У клінічних рекомендаціях, опублікованих в American Journal of Gastroenterology і присвячених веденню хворих із хронічним панкреатитом, науковці прийшли до висновку, що в цілому ензимотерапія не повинна застосовуватися як форма контролю болю у пацієнтів із ХП, враховуючи їхні витрати та загальну відсутність клінічної ефективності. Тим не менш, якщо пацієнти відчувають, що їх біль покращується при терапії ферментами підшлункової залози, особливо препаратами, не покритими кишковорозчинною оболонкою, які мають біологічну подібність, можливо продовжувати призначати ці препарати, враховуючи низький ризик від їхнього застосування та відсутність інших анальгетиків з низьким рівнем ризику.

Стосовно ж замісної терапії, науковці дійшли висновку, що вона повинна включати адекватне дозування (щонайменше 40 000–50 000 одиниць ліпази USP при кожному прийомі їжі), що вводиться під час їжі. Дані значення удвічі більше досліджуваних у попередніх роботах, тому ставлять під невеликий сумнів їхні результати. Згідно з даними вчених, вимірювання рівня жиророзчиннів вітамінів та щільності кісток на початкових рівнях та періодично після цього є однією з умов контролю ефективності прийому препарату.

Авторка зображення: Валерія Пінчук