Тонзиліт – це запалення глоткових мигдаликів. Зазвичай, процес поширюється на аденоїди та язиковий мигдалик, тому вживання терміну «фарингіт» є доцільним. Найчастіше бактеріальний тонзиліт спричиняється бета-гемолітичним стрептококом групи А. До вірусних збудників відносять: вірус простого герпесу, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус, аденовірус, вірус кору.

Симптоми

Тонзиліт:

• біль в горлі;
• гарячка;
• дискомфорт в горлі;
• дисфагія(порушення ковтання);
• одинофагія(біль при ковтанні);
• чутливість шийних лімфовузлів;
• обструкція дихальних шляхів, яка може проявлятись ротовим диханням, хропінням, порушенням дихання уві сні, випадками апное.

Паратонзилярний абсцес(ПТА):

• сильний біль у горлі;
• гарячка;
• дискомфорт в горлі;
• тризм(утруднення відкриття рота);
• зміна голосу.

При фізикальному обстеженні пацієнта з ПТА виявляється однобічне випинання зверху та збоку до однієї з мигдалин.

Діагностика

Тонзиліт та ПТА – це клінічні діагнози, тому, зазвичай, не потребують додаткових методів діагностики.

Експрес-тест на виявлення бета-гемолітичного стрептококу групи А є доцільним, якщо хворий скаржиться на швидку появу болю в горлі, що триває більше тижня і/або підвищення температури більше 38 ° С або почервоніння мигдаликів та поява на них білих або жовтих плям.

Дослідження крові на антистрептолізин-О є доцільним тільки при наявності симптомів гострої ревматичної лихоманки або гострого гломерулонефриту.

Пацієнтам з тонзилітом, у яких є підозра на поширення процесу на позафасціальні тканини ротоглотки, показано рентгенологічне обстеження шиї або КТ з контрастом. У випадках з ПТА, показано КТ з контрастом.

Лікування

Лікування гострого тонзиліту значною мірою полягає в адекватному харчуванні та гідратації, симптоматичному лікуванні больового та гіпертермічного синдромів, призначення антибіотикотерапії(АБ-терапії).

Промивання лакун мигдаликів – неефективний метод лікування хронічного тонзиліту(навіть в період ремісії). Дослідження радянського простору, що стосуються промивання мигдаликів опубліковані в PubMed, датуються 80-ми роками минулого сторіччя.

Лікування ПТА полягає у розрізі абсцесу та його дренуванні. АБ-терапія призначається перорально або внутрішньовенно, хоча захворювання часто є рефрактерним до АБ-терапії.

Показання до тонзилектомії(Medscape):

• Більше 6-ти епізодів стрептококового фарингіту на рік, підтвердженого бактеріологічним посівом;
• 5 і більше епізодів стрептококового фарингіту протягом 2-ох років;
• 3 або більше епізодів інфекції мигдаликів і/або аденоїдів на рік протягом 3-ох років, незважаючи на АБ-терапію;
• Хронічний або рецидивуючий стрептококовий тонзиліт, який не піддається лікування бета-лактамами.

Показання до тонзилектомії та аденоїдектомії(PubMed):

Абсолютні:

• Аденотонзилярна гіперплазія з обструктивним апное;
• Перешкоджання нормальному росту зубів;
• Підозра на малігнізацію.

Відносні:

• Аденотонзилярна гіперплазія з непрохідністю верхніх дихальних шляхів;
• Дисфагія або порушення мови;
• Галітоз(неприємний запах з рота);
• Отит та хронічний риносинустит (тільки для аденоїдектомії);
• Хронічний фаринготонзиліт та ПТА (тільки для тонзилектомії).

Авторка ілюстрації: Валерія Пінчук