У зв’язку із зростанням маси тіла постійно зростають показники серцевих захворювань, діабету, раку та ускладнень для здоров'я, викликаних ожирінням, наприклад, гіпертонічної хвороби. Навіть хвороба Альцгеймера може бути частково пов’язана з ожирінням та відсутністю фізичної активності.

"Харчування в США та інших країнах різко змінилося за останні 50 років, і напівфабрикати та високо оброблені продукти стали дешевими та легко доступними в будь-який час дня і ночі", — сказав Алі Гюлер, професор біології університету Вірджинії. "Багато з цих продуктів мають високий вміст цукрів, вуглеводів та калорій, що не є здоровою дієтою при регулярному споживанні протягом багатьох років".

У дослідженні, опублікованому в журналі Current Biology, Гюлер і його колеги демонструють, що центр задоволення мозку, який виробляє дофамін, та біологічний годинник мозку, який регулює щоденні фізіологічні ритми, пов'язані між собою, і що висококалорійна їжа, яка приносить задоволення, порушує нормальний графік харчування, що призводить до переїдання. Використовуючи мишей в якості моделей дослідження, дослідники наслідували цілодобову дієту з високим вмістом жирів і показали, що перекус в будь-який час в кінцевому підсумку призводить до ожиріння та пов’язаних із цим проблем зі здоров’ям.

Команда Гюлера виявила, що миші, яких годували порівняно так як в диких умовах за калоріями та жирами, підтримували нормальний графік харчування та фізичних вправ та правильну вагу. Але миші, яких годували висококалорійною їжею, збагаченою жирами та цукрами, почали «перекушувати» у всі години та отримали ожиріння.

Крім того, миші, у яких була порушена сигналізація дофаміну — а це означає, що вони не прагнули задоволення від їжі з високим вмістом жиру — дотримувались нормального режиму харчування та не мали ожиріння, навіть коли у них був цілодобовий доступ до висококалорійної їжі.

"Ми показали, що сигналізація дофаміну в мозку керує циркадними ритмами та призводить до споживання енергетично насиченішої їжі між основними прийомами їжі», — сказав Гюлер.

Інші дослідження показали, що коли миші харчуються їжею з високим вмістом жиру між основними прийомами їжі або під час звичних годин відпочинку, надлишок калорій відкладається як жир набагато легше, ніж та сама кількість калорій, що споживаються під час основного періоду годування. Це врешті-решт призводить до ожиріння та пов’язаних із ожирінням захворювань, таких як діабет.

Говорячи про сучасний раціон людини, Гюлер сказав: "Калорії повноцінного прийому їжі тепер можуть бути запаковані в невеликий об'єм, як-от брауні або газована солодка вода. Людям легше стало споживати зайві калорії та набирати зайву вагу, що часто призводить до ожиріння і пов’язаних із цим проблем протягом життя». Гюлер заявив, що людський організм через тисячі років еволюції запрограмований споживати якомога більше їжі, доки вона доступна.

Він сказав, що це походить з давніх часів, коли люди полювали або збирали їжу і мали короткі періоди достатньої кількості їжі, наприклад, після полювання, а потім переживали тривалі періоди голоду. Люди також були потенційною здобиччю великих тварин, тому вдень активно шукали їжу, а вночі ховалися та відпочивали.

"Ми еволюціонували під тиском, якого у нас більше немає", — сказав Гюлер. "Це природньо, що наші організми хочуть споживати якомога більше, зберігати жир, тому що організм не знає, коли настане наступний прийом їжі".

"Але, звичайно, зараз їжа є у великій кількості, і наступний наш прийом їжі знаходиться на відстані кухні, або найближчого кафе швидкого харчування, або просто тут, на нашому столі. Часто ці продукти містять багато жирів, цукрів, а отже, калорії, і тому вони мають приємний смак. Це легко споживати, і це має впливав на наше здоров'я. "

Крім того, за словами Гюлера, до появи нашого суспільства, що працює на електроенергії, люди починали день на світанку, працювали цілий день, часто працювали руками, а потім лягали спати із заходом сонця. Отже, людська діяльність синхронізувалася вдень і вночі. Сьогодні ми працюємо, граємо, залишаємось на зв’язку — і їмо — день і ніч. Це, за словами Гюлера, впливає на годинник нашого організму, який був перетворений на цикл сну-неспання, приурочений до денної активності, помірного харчування та нічного відпочинку.

"Ми маємо світло завжди, можемо їсти в будь-який час, спосіб життя переглядає харчові схеми харчування і впливає на те, як організм використовує енергію", — сказав він. "Це змінює метаболізм — як показує наше дослідження — і призводить до ожиріння, що спричиняє захворювання. Ми дізналися, що «коли» ми їмо, так само важливо, як і «скільки» ми їмо. Калорійність - це не просто калорія. Калорії споживаються між основними прийомами їжі та відкладаються як жир, і саме це рецепт поганого самопочуття ".