У дослідженні 2017 року Рауль Андіно, вірусолог із UC San Francisco, разом із колегами виявив, що у кожній із вакцин, що спричиняли спалахи, вірус проходив одні й ті самі три еволюційні етапи в процесі мутації.
У своєму новому дослідженні вчені описали досвід застосування генної інженерії для трансформації вакцини і спробували унеможливити проходження вірусом етапів мутації. Зокрема, вони стабілізували ділянку вірусного геному, яка необхідна для того, щоб повторно розвивати здатність до інфікування, і гарантувати, що вірус не зможе позбутися цієї модифікації навіть шляхом обміну генетичним матеріалом зі спорідненими вірусами.
У ході випробування було з'ясовано, що нова вакцина проти поліомієліту була і стабільнішою, і ефективнішою, ніж вакцина Сейбіна, з якої вона отримана.
Наразі триває випробування фази 2 даної вакцини. ВООЗ планує почати також третю фазу дослідження, сподіваючись прискорити розробку вакцини як невідкладного заходу для стримування спалахів поліомієліту.
Після припинення зусиль ВООЗ щодо ліквідації поліомієліту під час кризи COVID-19 лабораторія Андіно зараз застосовує всі надбання, отримані при вдосконаленні вакцини проти поліомієліту, для пошуку нових підходів до створення вакцини проти SARS-CoV-2.
Андіно працює над тим, щоб зрозуміти біологічні шляхи в межах вірусу, які, можливо, піддаються трансформації у безпечну, але ефективну живу атенуйовану вакцину, яку можна швидко виготовити для використання у всьому світі.