Безсимптомна бактеріурія часто недоречно лікується антибіотиками

#INgenius #INgeniusEvidence

За даними Нью-Йоркського журналу "Reuters Health",
госпіталізованим пацієнтам із безсимптомною бактеріурією (ББУ) часто недоречно призначають антибіотики, що малоімовірно покращить результати та може продовжити перебування пацієнта у лікарні.

"Є дані, що демонструють потенційну шкоду від використання антибіотиків для лікування госпіталізованих пацієнтів із бактеріурією за відсутності симптомів патології нижніх сечовивідних шляхів" — вважає доктор Лінсдей Петті із клініки у Енн-Арбор, штат Мічіган (Dr. Lindsay Petty of Michigan Medicine in Ann Arbor). Дослідження було опубліковане 26 серпня у журналі "JAMA Internal Medicine".

Дослідники оцінювали фактори ризику та результати, пов’язані з лікуванням ББУ, у ретроспективному дослідженні 2733 госпіталізованих дорослих з даним діагнозом. Вони охарактеризували ББУ як таку, що не має задокументованих ознак чи симптомів, що відповідають діагностичним критеріям інфекцій сечовивідних шляхів за даними гайдлайнів Infectious Disease Society of America та National Healthcare Safety Network.

Зокрема, відібрані пацієнти не могли мати жодного з наступних симптомів чи ознак: дизурія, зміна частоти позовів до сечовипускання, надлобковий біль, температура ≥ 38°C, біль та чутливість в хребті, гематурія, автономна дизрефлексія чи спастичність у пацієнтів із травмою спинного мозку. Пацієнти з гострими змінами психічного стану, які часто не могли розповісти про симптоми, були віднесені до категорії ББУ, якщо вони не мали жодної з вищезазначених ознак чи симптомів та не мали системних ознак інфекції (кількість периферичних лейкоцитів > 10000 клітин/мкл, систолічний артеріальний тиск < 90 мм рт.ст., або ≥ 2 критеріїв для синдрому системної запальної реакції).

Всього 2259 (83%) учасників отримували антибіотики у середньому 7 днів. Факторами, що сприяли призначенню лікарями антибіотиків для лікування ББУ, були: старіший вік, деменція, різко змінений психічний статус, нетримання сечі, лейкоцитоз (кількість лейкоцитів > 10 000 на мкл), дані аналізу сечі (наявність лейкоцитарної естерази або нітриту, або > 5 лейкоцитів в полі зору на великому збільшенні та культура сечі з кількістю бактеріальних колоній > 100 000 CFU в полі зору на великому збільшенні).

"Фактором, що найбільше вплинув на лікування ББУ антибіотиками, був змінений аналіз сечі, який, імовірно, представляє помилкове тлумачення діагностичних критеріїв інфекцій сечовивідних шляхів, — прокоментувала лікар Петті. — Клініцисти не повинні допускати, щоб піурія та нітрити у сечі при відсутності симптомів інфекцій сечовивідних шляхів були достатніми для постановки даного діагнозу. Ми не визначили переваги для лікування при такій тактиці, але виявили зв'язок із тривалістю госпіталізації, що тривала у середньому 37% довше. Особливо це стосується пацієнтів похилого віку, у яких клініцисти можуть лікувати ББУ, незважаючи на відсутність інших ознак системної інфекції, боячись щось пропустити".

"Щоб зменшити недоречне застосування антибіотиків, зусилля керівництва мають бути направлені на поліпшення аналізу сечі для пацієнтів похилого віку зі зміненим психічним статусом" — підсумовують лікар Петті та її колеги.

За рекомендаціями Асоціації інфекційних хвороб Америки, проводити діагностику та лікування ББУ НЕ ВАРТО наступним пацієнтам:
- немовлятам та дітям;
- здоровим невагітним жінкам до або після менопаузи;
- пацієнти старечого віку із функціональними порушеннями;
- пацієнтам із цукровим діабетом;
- пацієнтам, яким було трансплантовано нирку чи інший орган;
- пацієнтам із нейтропенією;
- пацієнтам із порушенням сечовипускання після травми спинного мозку;
- пацієнтам із уретральним катетером;
- пацієнтам, що готуються до планових операцій неурологічного профілю;
- пацієнтам, які мають або готуються то встановлення урологічних імплантів.

За цими ж рекомендаціями, діагностувати та лікувати ББУ необхідно наступним пацієнтам:
- вагітним;
- тим, хто готується до планових ендоскопічних урологічних операцій.

Джерело: https://cutt.ly/VeYtZc1
https://academic.oup.com/cid/article/68/10/e83/5407612
Автор: Alex Grigorchuk