Тимчасова втрата нюху або аносмія є частим симптомом перебігу COVID-19 внаслідок ураження клітин нюхового епітелію. Проте схожий клінічний перебіг можуть мати і інші захворювання, які супроводжуються ураженням (запальним процесом) епітелію носової порожнини, закладеністю носа, пошкодженням нервів тощо.

Ураження епітелію носової порожнини

• Гострий риносинусит - запалення слизових оболонок навколоносових повітряних пазух. Інфекція може мати як вірусне, так і бактеріальне походження. А окрім слизових або гнійних виділень, відчуття закладеності та болю в ділянці обличчя, у пацієнтів може спостерігатись зникнення або зниження гостроти нюху.
• Застуда - група інфекційних захворювань вірусного походження, що характеризується ураженням верхніх дихальних шляхів та спричиняються численними вірусами. До таких типових симптомів як гарячка, біль в горлі інколи додається тимчасова втрата нюху.
• Алергічний риніт - захворювання алергічної етіології, що типово виникає у весняний період та характеризується постійними слизовими виділеннями з носа, свербінням очей, відчуттям закладеності носа. У деяких випадках пацієнти відмічають зниження гостроти нюху.
• Грип - вірусна респіраторна інфекція, що викликається чотирма серотипами вірусу грипу та характеризується широким спектром симптомів: лихоманкою, болем у м’язах, слабкістю. Рідко у зв’язку із значною закладеністю носа хворі можуть відмічати зникнення нюху.
• Неалергічний риніт - захворювання із хронічним перебігом, без очевидних причин. Характеризується постійним відчуттям закладеності носа, частим чханням, слизовими виділеннями та при значному ступені вираженості симптомів - зниженням гостроти нюху.
• Паління - гострота нюху є значно нижчою серед курців у порівнянні із загальним населенням.

Обструкція носових ходів (механічна перешкода на шляху проходження повітря)

• Викривлення носової перегородки. У випадку значної деформації повітря може не досягати ділянок носової порожнини, що відповідають за нюхову функцію.
• Носові поліпи - м’які, безболісні доброякісні утворення на слизовій носової порожнини, що також можуть перешкоджати вільному проходженню повітря.
• Пухлини - новоутворення носової порожнини різної етіології, одним з проявів яких є можлива втрата нюху.

Зміни у головному мозку або ураження нервів

• Цукровий діабет. На відміну від нейропатії та ретинопатії, симптоми яких ретельно перевіряють при веденні пацієнта із цукровим діабетом, на гостроту нюху зазвичай не звертають уваги. Проте саме цей симптом зустрічається досить часто у хворих із цією патологією.
• Вікові зміни. З віком, особливо після 60 - природньо, що гострота нюху знижується у зв’язку із дегенеративними процесами.
• Хвороба Альцгеймера - один із видів деменції, що вражає переважно людей старше 65 років. Втрата пам’яті - є ключовим симптомом, проте згодом можуть долучатись і інші клінічні прояви, серед яких порушення нюхової функції.
• Хвороба Паркінсона - прогресуюче неврологічне захворювання внаслідок недостатності нейромедіатора дофаміну. Окрім м’язової ригідності та тремору у пацієнтів часто відмічається зниження гостроти нюху.
• Наслідки після ринопластики - оперативного втручання, метою якого є зміна форми носа. Небажані пошкодження нанесені під час процедури можуть призвести до втрати нюху.
• Наслідки після оперативних втручань на головному мозку. Втрата нюху може розвинутись через пошкодження ділянок мозку, що відповідають за функцію нюху.
• Травматичне ушкодження головного мозку.
• Пухлини головного мозку. Пухлини, що розвиваються в головному мозку, можуть спричиняти зміни ділянок, які відповідають за нюх.
• Променева терапія. У певних випадках після застосування променевої терапії у пацієнтів може розвиватись зниження гостроти нюху.
• Розсіяний склероз. Порушенню функції нюху є частим симптомом у таких хворих. А ступінь зниження гостроти нюху пов’язаний із прогресуванням та важкістю захворювання.
• Побічна дія медикаментів (деякі антигіпертензивні та антигістамінні препарати, антибіотики).
• Вплив хімічних речовин (розчинники, інсектициди).
• Недостатність цинку (незбалансоване харчування).

Окремо вартою згадки є вроджена аносмія (відсутність нюху), що може розвитатись окремо, або у складі рідкісних генетичних синдромів (наприклад, синдром Калмана - генетичне захворювання, що характеризується зниженням функції статевих залоз, а також відсутністю нюху). Найімовірнішою причиною такого стану є випадкова мутація у певних генах.

Проте важливо відмітити, що типово втрата нюху при COVID-19 є раптовою та помітною для пацієнта, але за одужанням слідує поступове відновлення протягом декількох тижнів, що не завжди можливо у випадку з іншими захворюваннями і особливо при пошкодженні нервів. Але все-таки даний симптом в умовах пандемії є особливо насторожуючим та вимагає додаткових обстежень.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду Відродження