Риносинусити. Гайдлайн від Американської академії отоларингології / хірургії голови та шиї
12 червня
Оновлене керівництво від американської асоціації отоларингології щодо лікування риносинуситів.
гайдлайн лор лікування

Діагноз

AAO-HNSF в останньому оновленні гайдлайну по синуситам акцентує увагу на важливості диференціювання гострого синуситу бактеріальної, вірусної природи та неінфекційних станів.

Симптоми гострого бактеріального риносинуситу (ABRS) включають обструкцію носових ходів, гнійні виділення з носу, відчуття болі, тиску в ділянці обличчя. Діагноз ABRS ставлять у випадку, коли симптоматика продовжується щонайменше 10 днів або суттєво погіршується після первинного покращення симтомів.

Лікування

Симптоматична терапія як бактеріального, так і вірусного синуситу включає інтраназальні стероїди, анальгетики, промивання носової порожнини фізіологічним розчином.

Можливі 2 варіанти: антибіотикотерапія одразу після встановлення діагнозу або 7 днів спостереження за станом пацієнта. У випадку відсутності покращення показане призначення антибіотиків. Для більшості дорослих тривалість терапії антибіотиками першої лінії складає 5-10 днів. У разі відсутності покращення стану через 7 днів слід розглянути опцію зміни антибіотику.

У разі хронічного риносинуситу/рекурентних гострих риносинуситів важливо провести диференційну діагностику з ізольованими епізодами гострих риносинуситів та оцінити стан пацієнта на наявність інших хронічних захворюваннь (наприклад, астма, кістозний фіброз, циліарна дискінезія, імуносупресивні стани).

Препарати 

Дренування носової порожнини досягається використанням місцевих або системних вазоконстрикторів. Оральні альфа-адренергічні агоністи включають псевдоефедрин та фенілефрин, які використовуються зазвичай протягом 10-14 днів для відновлення мукоциліарної функції та прохідності дихальних шляхів. Дані препарати протипоказані пацієнтам з кардіоваскулярними порушеннями, оскільки вони викликають тахікардію та гіпертензію. Топічне застосування вазоконстрикторів (наприклад, оксиметазоліну гідрохлориду) — максимум 3-5 днів через можливість звикання і так званого медикаментозного риніту.

Антигістамінні препарати не рекомендуються для щоденного застосування, адже вони можуть збільшувати синоназальну секрецію слизу.

У випадку ABRS антибіотики першої лінії включають амоксицилін, кларитроміцин та азитроміцин.

Пацієнтів, стан яких не покращується у перші 48-72 години або ті, у яких симптоматика зберігається впродовж 14 днів слід перевести на терапію антибіотиками другої лінії, що включають амоксицилін клавунат, цефалоспорини другого та третього покоління (цефуроксім, цефподоксім цефдінір), фторхінолони (ципрофлоксацин, левофлоксацин) та кліндаміцин. Пацієнти з нозокоміальною інфекцією потребують введення аміноглікозидів.
 

Детальніше тут

facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com