Розширення мозкових шлуночків зустрічається у 80% осіб хворих на шизофренію, проте механізми, що призводять до цього, були здебільшого невідомі. Вчені з St. Jude Children’s Research Hospital виявили, що мікроРНК відіграють вирішальну роль у механізмі, що призводить до розширення шлуночків.

Видалення ділянки у 22 хромосомі (синдром делеції 22q11.2) збільшує ризик розвитку шизофренії приблизно в 30 разів у людини. Дослідники хотіли з’ясувати, що зумовлює розширення шлуночків у моделях синдрому делеції 22q11. Вони цікавилися рухливими війками, структурами, які вкривають стінки шлуночків і допомагають ліквору циркулювати.

«Шизофренія сама по собі полігенна; не існує єдиного гена, який би міг пояснити всі симптоми цього складного захворювання ", - сказав старший автор Станіслав Захаренко, лікар, доктор філософії, із відділу нейробіології. "Але модель синдрому делеції 22q11 дає нам можливість ідентифікувати ген, який сприяє розширенню шлуночків". Ген Dgcr8 знаходиться в області ДНК, яка відсутня при синдромі делеції 22q11. Цей ген відіграє роль у синтезі мікроРНК.

Команда виявила, що делеція Dgcr8 зменшує мікроРНК miR-382-3p та miR-674-3p. Коли ці мікроРНК знижуються, на поверхні рухомих війок, що вистилають стінки шлуночка, збільшуються рецептори Drd1.

Результати показують, що при дії цього механізму в шлуночках відбуваються дві зміни: рухливі війки рухаються повільніше, а шлуночки мозку збільшуються. "Ми виявили, що цей механізм є достатнім для зменшення рухливості війок та розширення шлуночків", - сказав Захаренко. "У нашій моделі нам вдалося видалити мікроРНК і отримати цей ефект. Ми змогли знову ввести ці мікроРНК і побачити, як шлуночки і війки повертаються до норми".