У одній із попередніх статей, ми розглядали сучасні методи контрацепції залежно від статі. Неважко було помітити, що для жінок існує багато способів запобігти вагітності. Ці методи, як правило, ефективні, але деякі з них мають значні побічні ефекти і підходять не кожній жінці. Для чоловічої контрацепції існує лише два: презерватив і вазектомія. Які нові підходи є предметом дослідження в цій галузі? Чому гальмується створення чоловічих оральних контрацептивів? Що має змінитися, щоб відбулось більше інновацій? Відповіді на ці запитання дала лікарка- фармацевт доктор Холл у подкасті "Heile Welt". Наша редакція проаналізувала подкаст і підсумувала для вас найцікавіші новини та факти на цю тему.

Методи контрацепції для чоловіків можна розділити на три групи:

• Методи, що перешкоджають транспортуванню сперматозоїдів до статевих шляхів жінки (сюди можна віднести методи, доступні на сьогоднішній день);
• Методи, що впливають на сперматогенез (розвиток сперматозоїдів);
• Методи, що перешкоджають дозріванню сперматозоїдів в придатку яєчка.

Чи можуть з'явитись чоловічі оральні контрацептиви?

Поки що фармакологічні методи контрацепції для чоловіків ще не доступні на ринку. Однак є дані клінічних досліджень, які доводять, що розробка відповідних препаратів в принципі можлива.

Гормональні методи, які пригнічують вироблення сперми, відносно добре вивчені. Для сперматогенезу необхідна досить висока концентрація тестостерону в яєчках. Це досягається пульсуючим вивільненням гонадотропін-рилізинг-гормону з гіпоталамуса. Згодом з гіпофіза вивільняється лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий гормон. Вони стимулюють клітини Лейдіга до синтезу тестостерону.

Оскільки андрогени (наприклад, тестостерон) самі по собі пригнічують вивільнення гонадотропін-рилізинг-гормону через механізм негативного зворотного зв'язку, екзогенний тестостерон може пригнічувати сперматогенез у більшості чоловіків до такої міри, що на 1 мл еякуляту припадає не більше 1 мільйона здатних до запліднення сперматозоїдів. Частота настання вагітності при такій кількості приблизно така ж, як і при прийомі жінками оральних контрацептивів.

Тестостерон поки що не доступний в пероральних лікарських формах, які б дозволяли приймати його лише один раз на день, і тому його необхідно вводити парентерально (за допомогою уколів). Ще в 1990-х роках кілька досліджень, частково профінансованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), показали достатню ефективність у переважної більшості чоловіків. Однак, оскільки високі дози призводили до високих рівнів тестостерону в перефірійних тканинах, частіше виникали типові побічні ефекти, такі як акне, збільшення ваги і зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності. Крім того, був виявлений підвищений ризик негативного впливу на передміхурову залозу. В принципі, пригнічення вивільнення гонадотропін-рилізинг-гормону також можливе за допомогою його аналогів. Однак їх потрібно вводити щодня, а також вони досить дорогі, тому цей шлях не був комерційно реалізований.

Є багатообіцяючі дані щодо ефективності комбінацій левоноргестрелу, медроксипрогестерону ацетату або ципротерону ацетату з тестостероном. Дослідження фази IIb з ін'єкціями етоногестрелу/тестостерону ундеканоату кожні 10-12 тижнів у 2007 році дало хороші результати з достатньою ефективністю у 90% чоловіків. Тим не менш, на той час концерн Schering був останньою великою фармацевтичною компанією, яка припинила дослідження відповідних препаратів з економічних причин.

Дослідження ВООЗ

Широкому загалу стало відомо про другу фазу дослідження, яке проводилося за фінансової підтримки ВООЗ з 2009 по 2011 рік. У ньому 320 добровольців отримували ін'єкції норетистерону антату та тестостерону ундеканоату кожні 8 тижнів. Незважаючи на позитивні дані про ефективність, дослідження було припинено передчасно, оскільки близько 10% чоловіків повідомили про побічні ефекти легкого або помірного ступеня (перепади настрою і депресивний стан, а також акне, підвищення або зниження лібідо). Відомо, що відповідні побічні ефекти при застосуванні цього типу препаратів часто виникають і в групах плацебо. Однак у дослідженнях ефективності контрацепції застосування плацебо заборонено з етичних міркувань, тому такий ефект не може бути доведений. Дослідження було зупинено з міркувань безпеки.

Негормональні методи

Негормональні засоби можуть бути перспективними для чоловічої контрацепції, оскільки вони більш націлені, а отже, викликають менше побічних ефектів. Однак поки що майже жодна речовина не дійшла до клінічної фази дослідження.

Ще у 1980-х роках дослідження на тваринах показали, що низькі дози неспецифічного інгібітора рецепторів ретиноєвої кислоти (RAR) BMS 189453 викликають зворотне безпліддя без значної токсичності. Подальший розвиток у напрямку RAR-α-селективних інгібіторів може бути перспективним, оскільки цей рецептор специфічно експресується в чоловічих репродуктивних органах.

Цікавим підходом є також пригнічення рухливості сперматозоїдів. Дослідники змогли показати в експериментах на тваринах, що комбінована блокада α1-адренорецепторів і P2X1-пуринорецепторів викликає безпечне і зворотне безпліддя. У той час як антагоністи α1-адренорецепторів, наприклад, празозин, вже є комерційно доступними для інших показань, жоден інгібітор P2X1 ще не був схвалений.

Нові методи вазектомії

Вазектомія є зворотною лише за допомогою складних хірургічних втручань. Однак існують підходи до зворотного закриття сім'явивідних проток шляхом введення полімерного гелю, який можна знову розчинити, ввівши розчинник. RISUG® (Reversible Inhibition of Sperm Under Guidance) використовує цей підхід: ін'єкція стиролмалеїнового ангідриду в сім'явивідну протоку викликає безпліддя протягом 10 днів. Нещодавно в Індії було успішно завершено випробування III фази. Однак ця методика є суперечливою в США та Європі, оскільки клінічні дані не були повністю опубліковані і їм вже понад 15 років.

У США розробляється подібний гель, Vasalgel™, але він ще не був протестований на людях. Цей полімер вводиться в сім'явивідну протоку і повинен затримувати сперматозоїди, в той час як решта сімʼяної рідини може проходити через протоку.

Короткий висновок
Найближчим часом не варто очікувати появи на ринку інноваційних методів контрацепції для чоловіків, хоча в минулому про це говорили частіше. Однак, схоже, це пов'язано не стільки з недостатньою ефективністю протестованих препаратів і методів, скільки з тим, що вони не є безпечними. Швидше за все, фармацевтичним компаніям не вигідно робити подальші дослідження на цю тему. Залишається сподіватися, що дослідження в галузі чоловічої контрацепції все-таки не зупиняться.