ЛСД (диетиламід лізергінової кислоти), що отримується шляхом гідролізу алкалоїдів спорин‘ї (Claviceps), є агоністом 5-HT2A серотонінергічних рецепторів головного мозку. Цю властивість широко використовують в дослідженнях, спрямованих на лікування кластерного головного болю, що характеризується нестерпними нападами, які часто знімаються лише оксигенацією чистим O2.
  Дослідникам з Гарварду було організовано дослідження, в якому прийняли участь 54 пацієнти з кластерними болями. Після прийому ЛСД 48 з них спостерігали значне покращення, аж до повного зникнення нападів.
  У Німеччині було ще одне клінічне випробування, яке вивчало BOL-148 (негалюциногенний варіант ЛСД). Одна з пацієнток цього дослідження вже 6 років перебуває в стадії ремісії.

На даний час є певна проблематика у вивченні дії цього препарату, оскільки в США ЛСД віднесено до препарату І-класу( препарати, що в данний час не прийняті для медичного використання, та маюсь високий рівень зловживань), проте в Єльському університеті є затверджене FDA дослідження, яке досліджує псилоцибін, діючу речовину в психоделічних грибах, для терапії різних видів мігрені, в тому числі і кластерного болю. Це дає надії на поступове ухвалення ЛСД, як потенційного препарату для лікування цього захворювання.