Захворювання спричинене SARS-CoV-2 пов’язане із розвитком запальних процесів та вищим ризиком тромбоутворення. У хворих може спостерігатись підвищення рівня фібрину, продуктів розпаду фібрину, фібриногену та Д-димеру. А зростання цих показників пов’язане із гіршим клінічним прогнозом.

У статті про лікування COVID-19 ми вже коротко згадували про антикоагулянтну терапію, а у цій публікації розглянемо цю тему детальніше.

Читайте також: Реабілітація після COVID-19

Лабораторне тестування

• Отож Національний інститут охорони здоров'я США у своїх рекомендаціях вказує на відсутність необхідності рутинного визначення маркерів коагуляції у пацієнтів, які не були госпіталізованими (Д-димер, протромбіновий час, фібриноген, тромбоцити). Хоча й існує зв’язок між цими показниками та погіршенням клінічного перебігу захворювання, проте кількість даних щодо їх використання для визначення ризику венозного тромбоемболізму (ВТЕ) є недостатньою (у безсимптомних хворих та хворих із легкими перебігом COVID-19).
• Водночас ці параметри рутинно тестують серед госпіталізованих хворих, проте дані, що підтримують або спростовують необхідність цих лабораторних обстежень, є недостатніми.

При виборі антитромботичної терапії завжди варто оцінювати можливу взаємодію препаратів. У госпіталізованих, критичних пацієнтів перевагу слід надавати нефракціонованому або низькомолекулярному гепарину. У порівнянні із оральними антикоагулянтами ці препарати характеризуються коротшим часом напіввиведення, можливістю внутрішньовенного або підшкірного введення, а також меншою частотою взаємодій з іншими препаратами.

Пацієнти, що тривало приймають антикоагулянтну та/або антитромбоцитарну терапії

• Хворі з COVID-19, що перебувають на лікуванні вдома та постійно приймають варфарин у зв’язку із супутніми захворюваннями, можуть потребувати тимчасової заміни цього препарату на прямий оральний антикоагулянт через неможливість контролю міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Пацієнтки, що годують грудьми, з механічними серцевими клапанами, шлуночковими допоміжними пристроями та клапанною фібриляцією передсердь (фібриляція передсердь з помірним або важким мітральним стенозом або механічним серцевим клапаном) повинні продовжувати терапію варфарином.
• Усі ж госпіталізовані хворі повинні продовжувати антитромботичну терапію, яка може бути перервана у випадку виникнення протипоказань.

Хворі з COVID-19, що не потребують госпіталізації

• Не варто починати антикоагулянтну та/або антитромбоцитарну терапії, якщо немає інших показань.

Госпіталізовані хворі з COVID-19

• Госпіталізовані невагітні дорослі з COVID-19 повинні отримувати профілактичну дозу антикоагулянтів.
• Коли діагностична візуалізація неможлива, пацієнтам із COVID-19, у яких трапляється тромбоемболічна подія або у яких існує підозра на тромбоемболічну хворобу, слід призначити терапевтичні дози антикоагулянтної терапії.
• Пацієнти з COVID-19, яким потрібна екстракорпоральна мембранна оксигенація або безперервна нирково-замісна терапія, або які мають тромбоз катетерів або екстракорпоральних фільтрів, повинні отримувати антитромботичну терапію відповідно до стандартних інституційних протоколів для пацієнтів без COVID-19.

Госпіталізовані діти з COVID-19

• Для госпіталізованих дітей з COVID-19 показання для профілактики ВТЕ повинні бути такими ж, як і для дітей без COVID-19.

Хворі з COVID-19, виписані з лікарні

• Профілактика ВТЕ у хворих з COVID-19 після виписки з лікарні не рекомендується.
• Продовження антикоагулянтної терапії після виписки з лікарні можна розглянути у пацієнтів, які мають низький ризик кровотечі та високий ризик ВТЕ.

Важливі факти щодо вагітності та грудного вигодовування

У зв’язку із тим, що вагітність характеризується гіперкоагуляцією, ризик тромбоемболії є вищим серед вагітних жінок у порівнянні з не вагітними.

• Якщо антитромботична терапія була призначена під час вагітності до діагностування COVID-19, то таке лікування слід продовжити.
• Госпіталізованим вагітним із важким перебігом COVID-19 рекомендована антикоагулянтна терапія за відсутності протипоказань.
• Рутинна профілатика ВТЕ для вагітних з COVID-19 після виписки з лікарні не рекомендована.
• Нефракціонований гепарин, низькомолекулярний гепарин та варфарин не накопичуються у грудному молоці та не спричиняють антикоагулянтного ефекту у новонародженого, а тому можуть використовуватись у жінок з/без COVID-19 під час лактації, що потребують профілактики або лікування ВТЕ. Водночас застосування прямих оральних антикоагулятів не рекомендується у зв’язку із недостатністю даних щодо їх безпеки у цієї категорії пацієнтів.

Що стосується застосування аспірину, то мета-аналіз, опублікований в The American Journal of Cardiology виявив, що немає асоціації між застосуванням аспірину та летальністю у хворих з COVID-19 (протективний ефект відсутній). Проте автори також наголошують, що необхідні додаткові дослідження для підтвердження цієї знахідки.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду Відродження