Видиме світло синхронізує біологічний годинник людини в супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса до сонячного 24-годинного циклу. Короткі хвилі, що сприймаються як синій колір, є найсильнішим синхронізуючим агентом для циркадного ритму, який підтримує більшість біологічних  процесів. Циркадний ритм важливий для оптимальної роботи організму, а порушення режиму сну і неспання або хронічні порушення координації часто можуть призвести до психічних та нейродегенеративних захворювань.

Природнє синє світло має сприятливий вплив на циркадний ритм, якість сну, настрій та когнітивні процеси але це залежить не тільки від спектрального складу світла, а й від часу його впливу та інтенсивності. 

В одному з досліджень науковці встановили, що після операції з приводу катаракти, якість сну старших людей певною мірою покращилася, причина полягає в тому, що прозорий штучний кришталик дозволяє  світлу проникати в око і це підтверджує те, що синє світло може регулювати добовий ритм. 

Вплив синього світла протягом дня є важливим для придушення секреції мелатоніну, який виробляється епіфізом, адже протягом дня допомагає організму  зберегти самопочуття, пильність та когнітивну працездатність, але хронічний вплив синього світла  безпосередньо перед сном може мати серйозні наслідки для якості сну та циркадного ритму.

Секреція мелатоніну (гормону сну) зазвичай збільшується, коли світло вимкнено, досягає максимуму серед ночі і поступово падає до сходу сонця. Однак вплив синього світла ввечері пригнічує його секрецію, а отже погіршує якість нашого сну. Навіть слабке світло може перешкоджати циркадному ритму людини та секреції мелатоніну. Всього вісім люкс - рівень яскравості, який перевищує більшість настільних ламп, і приблизно вдвічі більший, ніж у нічного світла - має ефект, зазначає Stephen Lockley, дослідник сну в Гарварді. Світло в нічний час є однією з причин чому так багато людей не отримують достатньо сну і дослідники пов'язують короткий сон з підвищеним ризиком розвитку депресії, а також цукрового діабету і серцево - судинних проблем.

Хоча будь-яке світло може пригнічувати секрецію мелатоніну, синє світло вночі робить це потужніше. Гарвардські дослідники та їх колеги провели експеримент, порівнюючи ефекти 6,5-годинного впливу синього світла та впливу зеленого світла. Синє світло пригнічувало мелатонін приблизно вдвічі довше, ніж зелене світло, і зміщувало циркадні ритми вдвічі більше (3 години проти 1,5 години)

Окрім впливу на циркадний ритм, вчені виявили, що щоденне опромінення штучним синім світлом скорочує тривалість життя і викликає нейродегенерацію мозку у дрозофіли. Під час досліджень Oregon State University  було виявлено, що промені синього світла, що утворюються світлодіодами, пошкоджують  клітини мозку, а також сітківки. Доведено, що проходячи через рогівку та кришталик до сітківки ока, синє світло може викликати такі захворювання, як сухість очей, катаракта, вікова дегенерація жовтої плями.

Науковці вивчали як плодові мухи-дрозофіли (Drosophila melanogaster)  реагують на щоденний 12-годинний вплив синього світлодіодного світла і виявили, що його випромінювання прискорює біологічний процес старіння. Мухи, що перебували по 12 годин під впливом синього світла та по 12 годин на темряві, мали коротший термін життя порівняно з мухами, що перебували у повній темряві, або з тими, що перебували під впливом світла з відфільтрованою довжиною хвилі. Мухи, які знаходилися під впливом синього світла, отримали пошкодження клітин сітківки та нейронів головного мозку а також порушення рухової функції та зниження активності. 

Щоб показати зв'язок між впливом синього світла та нейродегенерацією мозку, вчені взяли ці 2 групи та визначили розміри вакуолей в мозку, які свідчать про втрату нейронів. Значне збільшення середньої площі вакуолізації мозку було виявлено у мух, які перебували по 12 годин під впливом синього світла та по 12 годин в темряві (В: D) порівняно з віковими змінами в мозку мух, які перебували в повній темряві (D: D). Тривалість експерименту - 52 дні.

Спостереження, що вплив синього світла призводить до пошкодження як PR, так і головного мозку, поставило питання про те, чи є дегенерація PR причинно пов’язаною з нейродегенерацією мозку, або ж чи впливає синє світло на мозок незалежно від статусу сітківки. Для вирішення цього питання в експерименті брали участь мухи з мутаціями – недорозвиненням очей, і навіть у них виявляли пошкодження мозку та рухові розлади, що дозволяє припустити, що промені синього світла мають шкідливий ефект навіть без прямого потрапляння в очі. Також під час експерименту було виявлено, що мухи уникають синього світла, якщо це можливо.

Розуміння впливу синього світла на різні життєві процеси стає дедалі важливішою проблемою охорони здоров’я, оскільки люди більшу частину дня або навіть вночі піддаються впливу збагаченому синім світлом світлодіодному освітленню, наприклад через нічні зміни на роботі. Однак довгострокові наслідки збільшення щоденного впливу синього світла протягом людського життя невідомі. 

Що ми можемо робити, щоб мінімізувати вплив штучного синього світла на наш організм?

Слід обмежити час користування елетронними девайсами перед сном і American Academy of Pediatrics рекомендує спальню дітей зробити вільною зоною, тобто заборонити їм користуватися гаджетами перед сном. Також існує правило “20-20-20”  American Optometric Association, яке передбачає 20-секундну перерву кожні 20 хвилин , щоб подивитися на щось на 20 футів на відстані. Це дозволяє зменшити напруження на очі.

Також цікавий той факт, що під час роботи перед екраном кількість моргальних рухів падає приблизно від 12 моргань на хвилину до шести. В результаті сльози випаровуються з очей, і не встигають накопичитися знову, що спричиняє запалення, а також призводить до "синдрому сухого ока". Ось чому ваші очі відчувають сухість і втому після дня, проведеного за комп’ютером. Тому можна використовувати штучні сльози для додаткового зволоження. І слід пам'ятати про користування окулярами чи лінзами, які мають антиблікове покриття, хоча дослідження показують, що вони блокують синє світло лише частково.