Минулого місяця студентам факультету біохімії та біотехнології Університету Фессалії (Греція) під час іспитів було запропоновано пояснити, як вони будуть використовувати свої знання в біології для протидії расистським проявам в будь-якій формі дискримінації. Це було відгуком на заяву ООН «Немає рас, є тільки перехідні форми!».

Наукові висновки часто ігнорують, навмисно невірно тлумачать або не включають до расистських планів екстремістських націоналістичних груп. Такі групи іноді вдавалися до генетичних досліджень, таких як переварювання лактози в молоці або генетичні маркери інтелекту людей з предками з різних континентів, щоб заявити про фіктивну «расову перевагу» над популяціями, «пофарбованими» в інший колір шкіри. З іншого боку, освіта і глибокі знання науки можуть допомогти громадянам боротися з цими тенденціями.

Безсумнівно, між популяціями існують біологічні відмінності, які, як науково доведено, мінімальні і поверхневі, оскільки характеристики, які визначають нас, як людей, глибші. У недавній заяві Американське товариство генетики людини засуджує це неправильне використання генетики для підживлення расистських ідеологій. Воно стверджує, що існує тільки генетична різноманітність серед людських популяцій, що пов'язано з імміграцією і змішаням населенням протягом історії людства.

Зверніть увагу, що це наукове об’єднання налічує близько 8000 членів і є найбільшим науковим товариством в світі, яке вивчає генетику людини.

Однак в деяких випадках знаходяться вчені, які посилюють динаміку расизму. Наприклад, нобелівський лауреат Джеймс Уотсон, «батько ДНК». У 2007 році його позбавили почесних звань через публічні заяви, що генетика спричинює різницю в інтелекті між чорними і білими без надання наукових доказів.

«Раса» — це соціальне сприйняття

Це було в 1942 році, під час Другої світової війни, коли антрополог Ешлі Монтегю мав сміливість опублікувати свою книгу «Найнебезпечніший міф людини: омана раси», стверджуючи, що раса є соціальним сприйняттям без генетичної основи. Приблизно в той самий час расизм захопився «наукою», допомагаючи Адольфу Гітлеру переконати мільйони німців після поразки в Першій світовій війні.

На переконання доктора Христоса Япіякісу, доцента нейрогенетики Афінського університету, трайбалізм чи расизм заснований не на наукових знаннях, а на вигадці і одержимості: «Як підкреслив Карл Поппер в 1945 році у своїй книзі «Відкрите суспільство і його вороги», расизм нацистів та їх ідеї про «чисті» раси і євгенічну методологію були засновані на «Республіці» Платона. Нацисти перейняли платонівський міф про метали, який класифікує людей по золоту, сріблу, міді та залізу, і божественне пророцтво про те, що Республіка буде зруйнована, коли нею правитимуть люди з міді та заліза. Віра в метафізичний расовий міф, який більшою мірою пов'язаний з платонівським ідеалізмом, ніж з науковим спостереженням, призвів до нацистських законів «расової перебудови» і до злочинного винищення мільйонів людей в концентраційних таборах. Все це було зроблено за допомогою лікарів і біологів, таких як Менгеле, які проводили нелюдські експерименти в Освенцимі».

Тридцять років по тому, в 1972 році, висновки відомого генетика Річарда Левонтіна з Гарвардського університету підтвердили аргумент Монтегю. Вчений вивчив типи білків крові людини у вибірці людей з семи регіонів (Євразія, Африка, Східна та Південна Азія, Америка, Океанія та Австралія) і викликав колапс біологічної «раси». Аналізуючи і статистично корелюючи генетичні відмінності між вибірковими популяціями, він продемонстрував, що людські популяції вражаюче схожі одна на одну з генетичної точки зору. Найбільш вражаючим було, звичайно, те, що генетична різноманітність серед різних і географічно віддалених груп населення була мінімальною, в той час як генетична різноманітність серед людей з однієї ж групи населення, які живуть в одному місці, була пропорційно набагато більша!

Наука довела, що люди схожі

Вищесказане було підтверджено в 2002 році в результаті значного дослідження в Стенфорді, де вчені вивчили різноманітність людей в семи основних географічних районах, використовуючи 4000 алельних генів. Згідно з дослідженням, понад 92% алелей були виявлені в двох або більше регіонах, і майже половина вивчених алелей присутня у всіх географічних областях. Спостереження, що переважна більшість алелей розподілена по регіонам або по всій земній кулі, вказує на фундаментальну подібність всіх людей у всьому світі — ідея, підтримана багатьма пізнішими дослідженнями.

«Немає ніяких людських рас», — каже голова Фонду досліджень і технологій Еллади (FORTH) на Криті, професор Нектаріос Тавернаракіс і продовжує: «Немає жодних наукових доказів «генної переваги». Як і ким визначається це «перевага»? З чим пов'язано? Хто більш «розумний»? Хто працює швидше? Все це соціальні структури, що служать конкретним ідеологічним посиланнях », — робить висновок грецький вчений. Те ж саме доводить директор департаменту еволюційної генетики. Інститут еволюційної антропології ім. Макса Планка, Сванте Пяебо. Протягом багатьох років провідний вчений вивчає і порівнює ДНК неандертальця, якому 38.000 років і Денісована зі зразками ДНК з різних популяцій сучасної людини. Успішні результати його досліджень дійсно вражають: «нашому спільному предку 400 000 років!».

Останні революційні розробки в технології секвенування ДНК і, зокрема, Проект Генома Людини — HGP в 2003 році — дозволили вченим простежити генетичне походження популяцій багато століть назад, ще до об'єднання генофондів Західної Африки і Європи в Америці, які були майже ізольовані за останні 70000 років. Сьогодні вчені вважають за краще використовувати термін «походження» для опису людської різноманітності щодо географічного походження предків. Наприклад, в клінічних умовах вчені зараз говорять, що такі захворювання, як муковісцидоз, поширені у людей з країн Африки на південь від Сахари або Північної Європи, а не у чорношкірих або білих людей

«Генетика дає нам можливість зрозуміти, як біологія об'єднує нас як людей», — каже професор Медичної школи Стенфорда Джон Іоаннідіс. — В одній книзі кілька років тому я писав, що кожна людина більше схожа на інших, ніж на себе. Якщо ми хочемо краще зрозуміти себе, ми повинні спочатку зрозуміти і поважати інших. Сумно, коли люди, групи або цілі народи харчуються переконаннями в перевазі».