Полімерна трубка з іслатравіром (islatravir) у дозі 54 мг або 62 мг імплантувалася у руку учасників. Протягом 12 тижнів вчені регулярно аналізували концентрацію препарату в їх крові, яка мала сягати бажаних 0.05 pmol/10'6. Після видалення імпланта пацієнти спостерігалися ще 4 тижні, для визначення того, наскільки довго препарат все ще циркулюватиме в їхньому організмі. У групі, яка одержувала по 54 мг, рівень медикаменту залишався вище порогового значення приблизно до тижня після видалення джерела надходження ЛЗ. У групі із 62 мг — значно довше, понад 3 тижні після видалення.

Вчені планують провести дослідження на триваліший період та з різноманітнішою когортою. До слова, 16-ма учасниками стали тільки люди з білим кольором шкіри, серед яких лише 2 жінки та жодного трансгендера.

Такий винахід є особливо актуальним, адже, як відомо, на шляху до ефективної ВІЛ-профілактики часто стає звичайне небажання людей приймати для цього по одній таблетці щодня. За даними, представленими на цій самій конференції, більшість молодих африканських жінок схильні припиняти оральну профілактику ВІЛ через 3 міс після її ініціації. А спостереження за геями, бісексуальними чоловіками та трансгендерними жінками в Латинській Америці показало, що лише 56% транс-жінок все ще дотримуються такого виду захисту через декілька тижнів після першого прийому препарату.

На сьогодні вже відомо про вагінальне кільце для профілактики ВІЛ, представленого на конференції IAS, і попередні дані випробування LATTE з приводу довгодіючої ін'єкції з тією ж метою через декілька років можуть змінити наше бачення даної проблеми.

Mitchell Warren, виконавчий директор AVAC, зазначає, що жоден метод профілактики ніколи не стане «тим самим». Але їх сукупність може грати вирішальну роль у припинені епідемії. З його слів, у нас попереду ще довгий шлях, але результати, представлені на цьому тижні, дають надію щодо можливого багатообіцяючого майбутнього.