Чи існує безпечне паління?
Чи справді існує безпечна альтернатива?
вейпінг електронні_сигарети нікотинова_залежність

З кожним роком людство намагається віддалитися від ідеї паління традиційних сигарет, замінивши їх електронними. Проте, не варто сприймати е-куріння як абсолютно безпечну альтернативу, адже «вейпінг» має перелік особливостей, застережень та наслідків, на які необхідно зважати.

Перший прототип електронної сигарети був винайдений Гербертом Гілбертом у 1963 році. За його задумом даний безнікотиновий прилад мав допомогти кинути палити. Більше того, винахід міг стати у нагоді людям, що боролися з надлишковою вагою: не вживаючи їжу, вони могли відчути її на смак. Але на той час світ не був готовий до таких радикальних змін, адже куріння було все ще модним, тому винаходу Гілберта не надали відповідної уваги. І лише у 2003 році фармацевт Хон Лік розробив і популяризував ті електронні сигарети, що ми маємо сьогодні.

Читайте також: Juul ― альтернатива сигаретам чи нова пастка для підлітків?

Електронна сигарета (вейп) являє собою пристрій, що складається з 3 основних компонентів: елементу живлення (батарея), пристрою для нагрівання та ємності з рідиною. Після нагрівання останньої пара, що утворилася, вдихається курцем. Саме відсутність процесу згорання і можливість вдихання “чистого” нікотину є основними відмінними рисами між вейпом та звичайними цигарками.

Але чи насправді даний спосіб є настільки безпечним?

Часто вирішальним фактором при переході на електронні сигарети є спроба позбутися нікотинової залежності. Так, е-куріння дозволяє не лише знизити концентрацію нікотину, але й модифікувати смак завдяки різного роду добавкам та позбутися неприємного запаху. Однак на практиці більше ніж третині осіб не тільки не вдається кинути палити, але й можливе паралельне куріння як звичайних, так і електронних цигарок. Окрім того, більш приємний смак, відсутність запаху та стигматизація традиційного паління збільшує загрозу залучення молодого покоління до шкідливої звички.

Також, варто окрему увагу звернути саме на рідину для куріння. В її склад входять 3 основні речовини: нікотин, розчинник, в ролі якого найчастіше виступає гліцерин чи пропіленгліколь, та смакові добавки. ЄС регулює максимально допустиму концентрацію нікотину в випаровувальному контейнері е-сигарети (20мг/мл рідини). Однак поза його межами, завдяки несертифікованим виробниками, концентрація нікотину може доходити до 59мг/мл, що потенційно може спричинити гостре нікотинове отруєння.

Наступними складовими рідини для паління є гліцерин і пропіленгліколь, що часто використовуються в якості розчинника. Під дією нагрівання вони розкладаються на низькомолекулярні карбонільні сполуки, серед яких присутні канцерогени 1-ої групи – формальдегід і ацетальдегід. І, хоча в електронних сигаретах низького вольтажу концентрація цих сполук є меншою, ніж у звичайних, при збільшенні їх потужності вміст альдегідів підвищується в кількасот разів.

Останнім елементом є ряд смакових добавок. Станом на січень 2014 року було зареєстровано понад 7700 їх різновидів, не беручи до уваги можливість комбінування смаків самими ж споживачами. Варто зазначити, що більшість із них використовуються в харчовій промисловості та вважаються “відносно безпечними”, проте далеко не всі добавки є придатними до інгаляції. Наприклад, діацетил, що широко використовується для створення присмаку масла чи крему: було виявлено, що серед робітників фабрик, які вдихали пари на виробництві даної речовини, були зареєстровані випадки облітеруючого бронхіоліту. В одному з досліджень діацетил було виявлено у майже 50% підсолоджувачів рідини для куріння. І справа не закінчується на ньому. У 2012 році Асоціація виробників екстрактів та смакових добавок (FEMA) окреслила щонайменше 27 потенційно небезпечних для вдихання субстанцій, що потребують більш детального вивчення.

Черговою критичною точкою е-сигарет є відсутність стандартизації їхньої конструкції та такого явища як “модінг”, тобто модифікації цього апарату відносно власних потреб. Це створює ряд проблем, починаючи від того, що вплив високих температур на змінний склад нагрівального елементу є недостатньо вивченим, і закінчуючи тим, що довільне збільшення потужності пристрою сприяє підвищенню концентрації шкідливих сполук у парі.

Окрім вищезазначеного, пильної уваги заслуговує ряд патологій, тісно пов’язаних із електронним курінням:

  1. Вейпінг-асоційоване ураження легень (EVALI), спалах якого припав на вересень 2019 року. Вже до січня 2020 року було госпіталізовано близько 2558 осіб, 60 з яких мали летальний наслідок. Захворювання схоже за своїм перебігом на атипову пневмонію, проте не піддається антибіотикотерапії. Хоча більшість дослідників вбачають причину її виникнення у наявності тетрагідроканабінолу та токоферолу ацетату, що не є дуже актуальним для нашої країни, повністю виключити причетність нікотину та інших складових е-сигарети наразі не можна.
  2. Травми та опіки, пов’язані з неправильним функціонуванням приладу.
  3. Негативні наслідки нікотинової залежності.

Підсумовуючи, варто зазначити, що безпечного куріння не існує. Тому між традиційною та електронною сигаретою найкращим можливим вибором буде повна відмова від шкідливої звички.

Автор: Костянтин Степаненко

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

Thank you for choosing to help us with a voluntary donation.

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com