Застосування топічних антибіотиків для запобігання розвитку інфекції: огляд клінічної ефективності та настанов.
22 червня
Чи доведена ефективність застосовування топічних антибіотиків для профілактики розвитку інфікування рани?
Намагаємось дати відповідь на це питання за допомогою Cochrane Library та систематичного огляду від Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health.
антибіотик хірургія настанови системний огляд

Що спільного у чоловіка, який знаходиться у відділенні після відкритого кардіо-торакального втручання, жінки після кесарського розтину та хлопця, що отримав опіки 15% поверхні тіла?

Наявність рани. Природній захисний бар’єр – шкіра – пошкоджений, і шлях всередину нашого організму для різноманітних бактерій відкритий. Ласкаво просимо, заходьте.

Звичайно, застосування системних антибіотиків для боротьби з бактеріальною інфекцією регулярно доводить свою ефективність. А як щодо місцевого, топічного застосування антибіотиків?

Дати відповідь на це питання намагається Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health у своєму огляді, що на початку включав 523 дослідження, після ретельного аналізу яких було відібрано 9.

У результаті маємо 4 систематичні огляди (загалом 29 досліджень), одне рандомізоване та одне нерандомізоване клінічне випробування, а також 3 клінічні настанови: одна  із запобігання інфікування хірургічної рани, друга  для пацієнтів із хронічною хворобою нирок, що потребують постійного гемодіалізу, третя  щодо лікування опікових ран. 

  1. Два систематичні огляди показали, що мупіроцин значно знижує ризик інфікування місця виходу катетера у пацієнтів на перитонеальному діалізі у порівнянні з плацебо, стандартним лікуванням або повною відсутністю лікування. Також було відмічено, що 3-денне застосування мупіроцину більш ефективне, ніж його застосування лише протягом одного дня. Одне нерандомізоване дослідження також показало, що муропіцин значно знижує ризик розвитку інфекції в місці виходу катетера у пацієнтів, що перебувають на перитонеальному діалізі, у порівнянні із відсутністю застосування антибіотика.
  2. В іншому дослідженні порівнювали застосування фузидату натрію з відсутністю лікування антибіотиком. У цьому випадку статистично значущої різниці не було виявлено.
  3. Для ран після хірургічних втручань два систематичні огляди показали, що немає статистично значущої різниці у інфікуванні хірургічної рани у пацієнтів, що отримували мупіроцин, плацебо або не отримували лікування взагалі. Однак, огляд від Cochrane показує, що така різниця є при застосуванні бацитрацину у порівнянні із відсутністю застосування антибіотика.
  4. Стосовно жінок, яким була проведена операція кесарського розтину, рандомізоване клінічне випробування було спрямоване на порівняння розвитку інфікування хірургічної рани з попередньою ерадикацією назальної флори (головним чином, S. aureus) мупіроцином та без ерадикації. Аналіз показав, що статистично значущої різниці в інфікуванні хірургічної рани у трьох групах жінок немає: у носіїв S. aureus без попередньої ерадикації, у носіїв з попередньою ерадикацією та у жінок, які не є носіями S. aureus взагалі.

Декілька слів з приводу клінічних настанов

Настанова WHO із попередження інфікування хірургічної рани рекомендує застосування назальних аплікацій 2% мазі мупіроцину в комбінації з милом, до складу якого входить хлоргексидин (або лише з використанням мазі мупіроцину), у периоперативному періоді всім пацієнтам із підтвердженим назальним носійством S. aureus, яким планується кардіо-торакальне або ортопедичне втручання. Для інших типів хірургічних втручань такі рекомендації умовні, ситуативні.

Canadian Society of Nephrology рекомендує використання крему з мупіроцином для запобігання інфікування артеріовенозної фістули у дорослих пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок, які проходять гемодіаліз в домашніх умовах.

Судячи із даних Joanna Briggs Institute, в комбустіологічній практиці для запобігання інфікування опікових ран широко використовується сульфадіазин срібла. Однак, в настанові вказується, що використання сульфадіазину може навіть збільшувати (!) ризик інфікування рани та, відповідно, подовжувати час перебування пацієнта у стаціонарі. Далі вказується, що згідно результатів систематичного огляду, мед має кращі антибактеріальні властивості, ніж сульфадіазин срібла, а тому він більш ефективний та прийнятний для використання. 

У той же час, Cochrane зазначає, що хоча мед і зменшує тривалість повного лікування опіків в середньому на 5,12 днів (в порівнянні з сульфадіазином срібла) і є значно дешевшим, ці дані мають низький або дуже низький рівень доказовості, що не дає змогу дослідникам зробити остаточний висновок щодо доцільності використання меду замість сульфадіазину. 

 

Переклад та адаптація: Владислав Федорченко

facebook коментарі