1. Діагностування гіпотиреозу за допомогою термометра

Зв’язок між температурою тіла та функцією щитовидної залози добре відомий. Одним із поширених симптомів гіпотиреозу є непереносимість холоду. Раніше вважалось, що діагноз гіпотиреоз може бути поставлений, якщо температура тіла менше 37 ° C, хоча рівень тиреоїдних гормонів у крові може бути нормальним.

Але, у 2017 році було опубліковане дослідження із вибіркою близько 35 500 здорових дорослих, в якому було з’ясовано, що 95% вибірки мали температуру тіла від 35,7 ° C до 37,3 ° C. Виходячи з цього, якби значення 37 ° C було прийнято за норму температури тіла, більше 3/4 здорової популяції мали б діагноз «гіпотиреоз».

2. Адреналова втома і наднирникова недостатність

«Адреналова втома» - це назва, яку часто дають групі неспецифічних симптомів, до якої може входити втома, проблеми зі сном, болі в тілі, розлади травлення і нервозність. Ці неспецифічні ознакт є загальними для інших захворювань і широко поширеними.

Немає наукових доказів існування цього діагнозу, і лікарі стурбовані тим, що завчасна постановка його може завадити пошуку справжньої причини втоми. Надниркова недостатність діагностується за допомогою аналізу крові і потребуватиме пожиттєвого щоденного лікування – замісної гормональної терапії.

3. Методи діагностики, які пропонуються на різних сайтах або приходять на пошту в якості розсилки

У Великобританії існує невелика, але зростаюча галузь, де приватні лабораторії визначають стан щитовидної залози за допомогою зразків крові з пальця, слини або сечі. Деякі навіть пропонують генетичні тести поштою, наприклад виявленя варіант гена дейодинази-2 (DIO2). Ці компанії наполягають, що ці тести є кращими, оскільки вони "недоступні для отримання через національну службу охорони здоров'я».

Одним з прикладів є зворотний Т3 (rT3), який є неактивним продуктом розкладання тироксину. По-перше, rT3 насправді важко точно виміряти, настільки він є подібним до тироксину. За винятком спеціалізованих університетських лабораторій, існує велика ймовірність того, що отриманий результат насправді є вкрай неточним випадковим числом, про що, звичайно, у вас не буде способу дізнатися. А, по-друге, його рівень не є діагностично значущим.

4. Прийом добавок йоду для підтримки функції щитовидної залози

Для людей із нормально функціонуючою щитовидною залозою йод необхідний, оскільки він необхідний для виробництва тироксину. Однак у людей, які приймають L-тироксин, функція захоплення йоду щитовидною залозою порушена, і тому додатковий йод не потрібен. Пацієнтам, які лікуються від гіпертиреозу, прийом йод-вмісних добавок є непотрібним і може погіршити стан.

 5. Зв'язок чутливості до грипу та щеплень із ураженням щитовидної залози

Наявність розладів щитовидної залози не підвищує ризик розвитку грипу порівняно з загальною популяцією та не пов'язана із вакцинацією. Зараз дівчаткам-підліткам регулярно пропонують вакцину проти ВПЛ, яка захищає від розвитку раку шийки матки. Немає жодної причини, чому дівчині, у якої діагностовано розлад щитовидної залози, не слід робити це важливе щеплення.

6. Чи може рентген зубів завдати шкоди вашій щитовидній залозі? І чи буде детектор в аеропорті реагувати на вас, якщо ви отримуєте терапію радіоактивним йодом?

Деякі пацієнти, які регулярно проводять рентгенологічне дослідження зубів, висловлюють занепокоєння тим, що опромінення може пошкодити їхню щитовидну залозу, і вважають, що їм слід запропонувати свинцові захисні щитки. Але отримана доза випромінювання від рентгенографії зубів є дуже малою, і тому даний метод обстеження навряд чи зашкодить вашій щитовидній залозі.

Протягом 95 днів після абляції радіоактивним йодом не рекомендується проходити детектори в аеропортах і морських портах без відповідної довідки з лікарні.

7. Чи є контрольні діапазони ТТГ занадто широкими, і, якщо так, чи слід їх звужувати?

Контрольні діапазони є орієнтиром для визначення меж нормальності та допомоги лікарям у постановці діагнозу. Будь-який аналіз крові може іноді вводити в оману, якщо не зрозуміти його обмежень, тому не слід робити обстеження, якщо немає конкретного питання, яке, як очікується, буде вирішено.

Оскільки немає доведеної клінічної переваги від лікування у людей з ТТГ на рівні верхньої межі звичайного референтного діапазону, не вважається доцільним звужувати цей діапазон.

8. Для достовірної діагностики достатньо визначення вмісту ТТГ, чи лікарі повинні регулярно перевіряти рівень Т4 і Т3?

Для більшоcті людей достатньо лише тесту на ТТГ. Якщо рівень ТТГ не є нормальним, можуть бути корисними подальші тести, включаючи вільний Т3 (вT3) та / або вільний Т4 (вT4), і може знадобитися тест на антитіла. У людей, які нещодавно лікувались радіоактивним йодом від гіпертиреозу, або пацієнтів із уже відомими захворюваннями гіпофіза чи підозрою на них, вільний T4 також слід регулярно перевіряти.

При моніторингу пацієнтів, які вже отримують замісну терапію тиреоїдними гормонами, достатньо лише вимірювання ТТГ. Якщо ТТГ не є нормальним, слід також виміряти вT4 (і, можливо, вT3). Виняток становлять пацієнти, які приймають Т3 самостійно або у змішаному препараті, коли вимірювання вТ3 може бути корисним.

9. Чи відіграє роль вітамін D або його дефіцит у розвитку захворювань щитовидної залози?

У ході деяких досліджень було з'ясовано, що у пацієнтів із гіпо- та гіпертиреозом може визначатись низький рівень вітаміну D у крові. З цих досліджень не ясно, чи низький рівень вітаміну D є причиною, наслідком чи невинним спостерігачем у розвитку цих загальних захворювань щитовидної залози. Але лише подальші дослідженя зможуть остаточно відповісти на це питання.