Хімічні опіки є результатом впливу різного роду хімічно активних речовин, які часто можна знайти вдома, на робочому місці та в оточуючому середовищі. Опік може бути очевидним, наприклад, від прямого проливання речовини на поверхню тіла, або більш прихованим, наприклад у дітей, після внутрішнього вживання побутової хімії. Хімічні опіки можуть мати короткочасні та довготривалі наслідки для здоров’я, особливо без належної першої допомоги та лікування.

Літературні огляди демонструють, що хімічні опіки відповідають за 2.4-10.7% випадків в загальній структурі опіків, з переважанням серед пацієнтів чоловіків. І хоча навіть 10% від загальної кількості випадків, на перший погляд, може здатись незначним, саме хімічні опіки відповідають за 30% усіх смертей спричинених опіками. 

Різновиди хімічних опіків

Хімічні опіки класично класифікують за об’ємом ураження:

• Поверхневі, або опіки першого ступеню - вражають лише поверхневий шар шкіри, епідерміс. Ділянка буде червоною, болючою, однак зазвичай без перманентних змін.
• Помірної глибини, або опіки другого ступеню - поширюються на другий шар шкіри – дерму. Можуть формуватися пухирі та набряки, часто залишаються рубці.
• Глибокі, або опіки третього ступеню - проходять через всю шкіру і можуть зачіпати нижче розташовані тканини. Ділянка ураження може набувати чорного або білого забарвлення. Через руйнацію нервових закінчень, можлива відсутність болю в такій ділянці.

Більшість речовин, що спричиняють хімічні опіки є кислотами або лугами. Зазвичай на таких речовинах можна побачити маркування про їх небезпечну хімічну природу та токсичність. Велика кількість продуктів домашнього вжитку можуть викликати хімічні опіки, серед них:

• Аміак
• Акумуляторна кислота
• Відбілювач
• Бетонна суміш
• Засоби для очищення унітазу та каналізації
• Очищувачі металу
• Хлоратори для басейнів
• Засоби для відбілення зубів

Токсикокінетика

Кислоти викликають коагуляційний некроз, що призводить до цитотоксичності. Окрім того відбуваються зміни слизових оболонок та шкіри, що можуть обмежити вплив кислої речовинина нижче розташовані структури, обмежити токсичність та абзорбцію.

Лужні речовини є більш токсичними ніж кислі, через незворотні зміни в білках та глибоке пошкодження тканин.

За рахунок своєї ліпофільності (спиртові залишки -ОН дають лугам хорошу розчинність у жирах, з яких утворені мембрани клітин організму) лужні розчини краще проникають в око та в глибину його тканин. Кислоти, з іншого боку, викликають осадження білків, що створює бар’єр та, в більшості випадків, попереджує подальше ушкодження.

Симптоми

Всі хімічні опіки повинні розцінюватись як стани, що потребують невідкладної медичної допомоги. Саме тому дуже важливо якомога швидше ідентифікувати такий опік.

Ознаки та симптоми хімічних опіків:

• Відомий факт контакту з речовинами, що мають високу корозивність
• Почервоніння, подразнення або печіння в місці контакту з речовиною
• Біль або оніміння в місці контакту
• Утворення пухирів або чорної омертвілої шкіри на місці контакту
• Порушення зору у разі потрапляння речовини  в очі
• Кашель, або задишка

Окрім того, в сучасних реаліях хімічні опіки можна отримати за доволі непередбачуваних умов, наприклад, внаслідок протікання корозійних речовин після ураження будівель, де такі зберігаються. Звісно, нікуди не ділись діти, що продовжують перевертати на себе оцет, миючі засоби та інші високоактивні речовини. Отож знання чіткого алгоритму дій у випадку отримання хімічного опіку є вкрай важливим не лише для лікаря, а й для кожної свідомої людини.

Перша допомога:

1. Особистий захист.

• Припиніть дію агресивної речовини;
• За можливості одягніть захисні рукавички та фартух;
• Намагайтесь всіляко уникнути потрапляння корозивних речовин на своє тіло.

2. Промийте та очистіть ділянку опіку.

• Промивати уражену ділянку прохолодною водою не менше 20 хвилин або до прибуття кваліфікованої допомоги;
• Слідкуйте щоб вода під час промивання не потрапляла на інші ділянки тіла потерпілого або вас;
• За можливості уникайте використання сильного струменя води;
• Після того, як промиєте місце опіку (не раніше), зніміть прикраси або предмети одягу з хімічними речовинами, за умови, що вони не прилипли до тіла людини;
• Після промивання ділянки враження слідуйте вказівкам на етикетці хімічної речовини, якщо такі наявні;

! НЕ намагайтесь нейтралізувати опік кислотою або лугом, адже це може викликати хімічну реакцію та погіршити наслідки опіку.

! НЕ використовуйте на місці опіку мазь з антибіотиком.

Серед небагатьох хімічних агентів, які НЕ слід негайно зрошувати водою: сухе вапно, феноли та деякі метали (наприклад натрій, калій, оксид кальцію, магній, фосфор). Сухе вапно слід струсити зі шкіри перед промиванням, воно містить оксид кальцію, який реагує з водою з утворенням гідроксиду кальцію, сильного лугу. Лужні метали та деякі реакційноздатні сполуки металів горять або виділяють небезпечні побічні продукти під впливом води, серед прикладів: натрій, калій, магній, фосфор, літій, цезій і тетрахлорид титану.

Усі фрагменти таких матеріалів слід обережно видалити сухими щипцями та помістити в неводяний розчин (наприклад, мінеральне масло). Після цього уражену ділянку слід покрити мінеральною олією (або подібним розчином), щоб запобігти подальшому впливу повітря та вологи. Для видалення фенолу потрібно стерти його зі шкіри губками, змоченими 50% поліетиленгліколем.

Спеціалізована допомога:

• Для нормалізації артеріального тиску та частоти скорочень серця може знадобитись внутрішньовенна інфузія.
• Венозний доступ можна використати також для уведення ліків, зокрема для усунення болю та протимікробної терапії, за потреби.
• У разі необхідності використання антидоту для протидії хімічному агенту.
• Використання антибіотиків (у випадку обширних опіків).
• Очищення ран та накладання стерильних пов’язок.
• За необхідності, консультація з вузькими спеціалістами (токсикологи, офтальмологи, дерматологи, хірурги).
• Для лікування та попередження рубців можливе проведення реконструктивних хірургічних втручань.

Отож, хоча хімічні опіки й відрізняються залежно від природи речовини, тривалості експозиції, вони зазвичай викликають саме глибокі ураження. Своєчасне видалення агресивної речовини та нейтралізація водою є найважливішим етапом лікування. Окрім того, важливо враховувати метаболічні та системні ефекти, котрі можуть розвинутись при абсорбції речовини. А тому завжди пам’ятайте: будь-який хімічний опік є легітимно причиною для отримання кваліфікованої медичної допомоги!