Вірус імунодефіциту людини або ВІЛ (англ. Human Immunodeficiency Virus, HIV) — два види вірусів з роду лентивірусів (родини ретровірусів), хазяїном яких є людина. Спричиняють синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) — хворобу імунної системи, за якої організм хворого втрачає можливість захищатися від ВІЛ-асоційованих хвороб: опортуністичних інфекцій та пухлин. Без лікування смерть настає в середньому через 9-11 років після зараження (в залежності від підтипу вірусу). Високоактивна антиретровірусна терапія дозволяє збільшити тривалість життя до 70-80 років. Коли рівень клітин CD4 падає нижче критичного рівня, клітинний імунітет втрачає основні опірні функції  і організм стає все більше сприйнятливий до розвитку опортуністичних інфекцій, що призводить до СНІДу. Вірус уражає клітини імунної системи, що мають на своїй поверхні рецептори CD4: Т-хелпери, моноцити, макрофаги, клітини Лангерганса, дендритні клітини, клітини мікроглії.

Передається статевим шляхом через прямий контакт слизових оболонок або крові з рідиною тілесного походження, яка містить ВІЛ, як-от кров, сперма, піхвові виділення. Нестатевим шляхом вірус може передаватися від матері до дитини (під час вагітності, пологів фізіологічним шляхом, або годування грудним молоком), а також внаслідок використання нестерильних медичних інструментів. У різних тілесних рідинах вірус представлений і вільними частинками, і зараженими клітинами.

Світові громадські волонтерські організації, та державні структури, запроваджують ряд заходів,спрямованих на профілактику поширення ВІЛ захворювання - безкоштовні тестування, включаючи тестування на гепатити Б та С, замісна, опіоїдна терапія метадоном, консультації.

Деякі з них суспільство сприйняло досить контроверсійно - наприклад, пункти з безкоштовної роздачі налоксону, одноразових засобів для ін'єкцій (в Німеччині - навіть  встановлені автомати для 24 годинної доступності); саме такі заходи направлені на зниження поширеності ВІЛ серед наркозалежних. За останні роки, кількість ВІЛ, переданого ін’єкційним шляхом, суттєво зменшилася.

Для України основною групою ризику є ін’єкційні наркомани, переважно чоловіки від 15 до 49 років, для США і ряду західних європейських країн - основний шлях передачі статевий, серед чоловіків, що мають секс з чоловіками.

То що являє собою PrEP ?

• PrEP, Pre-exposure prophylaxis (на противагу post-exposure prevention (PEP) - постекспозиційній профілактиці), надалі ПреП, це пероральна преекспозиційна  профілактика можливого ВІЛ контакту.
• PrEP є засобом безпечного сексу “safe sex”, за якого ВІЛ негативна особа приймає PrEP медикамент, для попередження ВІЛ інфікування.
• Людям з підвищеним ризиком ВІЛ інфікування, ліки мають бути видані за рецептом від лікаря,і покриваються страховими виплатами (країни, де вже впроваджена профілактика, будуть зазначені нижче). 
• Рекомендовано щоденний прийом ПреП. Є схема для прийому за виняткових випадків до та після сексу.

Особи, що приймають ПреП мають регулярно обстежуватися на наявність ВІЛ інфекції, гепатиту В та функції нирок. Обстеження на інші ЗПСШ також є обов’язковими. Тому повноцінна лікарська консультація є важливою. 

ПреП захищає від ВІЛ, але не від інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Пероральна преекспозиційна  профілактика - це прийом системно діючих противірусних препаратів ВІЛ-негативними людьми з підвищеним ризиком зараження ВІЛ для зменшення ймовірності передачі ВІЛ. Дослідження показали відносне зниження ризику на 86%; за дотримання прийому,  ефективність була показана до 99%. У 2012 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендувала застосовувати PrEP для серодискордантних пар та чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками (ЧСЧ). У 2014 році рекомендації були розширені, включивши споживачів ін’єкційних наркотиків, працівників секс-бізнесу, трансгендерів та в’язнів.

На медичній арені відносно нещодавно: перший препарат, Truvada, в якості попередньої експозиційної профілактики (PrEP) був схвалений лише у 2012 році.  PrEP є однією з низки стратегій профілактики ВІЛ для людей, які є ВІЛ-негативними, але які також мають більш високий ризик зараження ВІЛ, включаючи сексуально активних дорослих з підвищеним ризиком ВІЛ, людей, які беруть участь у вживанні ін'єкційних наркотиків), та серодискордантні сексуально активні пари. За відсутності на даний час вичерпної доказової бази з безпеки та ефективності, терапія не рекомендована іншим популяціям, таким як цисгендерні або трансгендерні жінки та чоловіки, які мають вагінальний та/або анальний секс з жінками.

Станом на 2019 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує дві комбінації лікарських засобів для використання в якості PrEP від ​​ВІЛ/СНІДу: комбінацію динопроксилу тенофовіру та емтрицитабіну (Трувада) або комбінацію динопроксилу тенофовіру та ламівудину. У жовтні 2019 року США Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) схвалило комбінацію емтрицитабіну та тенофовіру алафенаміду (Descovy), що застосовуватимуться як PrEP на додаток до Truvada, що забезпечує подібні рівні захисту.

З приводу вагітних пацієнток: у разі вагітності, PrEP слід продовжувати без змін, якщо ризик інфікування ВІЛ зберігається, і якщо ретельний аналіз ризику та користі не суперечить цьому (недостатньо клінічних даних з приводу ембріотоксичного та  тератогенного ефекту). Автори рекомендацій приходять до цієї оцінки на основі даних трансмісійної профілактики. Лактація за ПРеП протипоказана.

На відміну від  постекспозиційної, або постконтактної профілактики (після контакту або при високій ймовірності контакту з даним збудником), таблетовані препарати PrEP, приймаються перед контактом з потенційним ризиком інфікуватися ВІЛ (наприклад, безладний незахищений сексуальний зв’язок). За спільними рекомендаціями щодо преекспозиційної профілактики  ВІЛ-інфекції PrEP Німецького та Австрійського товариство СНІДу (DAIG), цими препаратами є оральна комбінація Emtricitabin/Tenofovirdisoproxil (TDF/FTC). PrEP має проходити у вигляді постійного прийому TDF / FTC один раз на день.

Періодичне, чи використання PrEP за необхідності, може розглядатися як використання off label use (не за інструкцією), у окремих випадках, і не є офіційно рекомендованим.

Натомість французько-канадська схема IPERGAY передбачала подвійну дозу TDF / FTC (2 таблетки) за 2-24 години до запланованого статевого контакту і - якщо він відбувся - ще дозу. Наступну дозу приймати через 24 або 48 годин після першої дози. Якщо статевого контакту/можливого впливу на ВІЛ не відбулось - додаткові таблетки після початкової подвійної дози приймати не слід. У разі подальших статевих контактів у наступні дні щоденне споживання слід продовжувати протягом двох календарних днів після останнього можливого впливу ВІЛ. Дослідження IPERGAY також показало відносне зниження ризику щодо передачі ВІЛ на 86%. На даний момент IPERGAY є єдиним проспективним дослідженням.  Така схема періодично застосовується у Німеччині та Австрії поза дозволом (off label use) і тому не може бути виведена в якості рекомендації. Тому відповідні переваги та недоліки схем прийому мають бути вичерпно  пояснені  під час консультації.

Найпоширенішими побічними ефектами, які трапляються у людей, які приймають Труваду це: діарея, блювота, нудота, запаморочення, головний біль, висип і відчуття слабкості. Протипоказом ПреП є остеопороз. 

Основні критики ПреП наголошують на тому, що з початку введення преекпозиціїної терапії, закінчилася ера “безпечного гей сексу”.

В багатьох  публікаціях ПреП виступає в якості “party drug”, тобто таблетки, які приймають перед вечіркою, для “попередження” наслідків неупорядкованих сексуальних контактів - при чому, люди нехтують бар’єрними засобами (презервативами), забуваючи, що є мішенями інших ЗПСТ - генітального герпесу, ВПЛ, хламідіозу, гепатиту В і т.д. Внаслідок чого, кількість цих захворювань росте, як і ризик резистентності до антибіотикотерапії.  

Протягом останніх років все більше країн зробили відповідні кроки у сфері преекпозиційної профілактики - станом на 2018 рік зокрема США, Південна Корея, Франція, Норвегія,  Австралія, Ізраїль, Канада, Кенія, ПАР, Перу, Таїланд, Європейський Союз і Тайвань. Безпосередньо Німеччина після тривалих дискусій, з 1 вересня 2019 року, включила лікарські засоби для запобігання інфікуванню ВІЛ («PrEP») у список тих, що  покриваються медичними страховими системами, для людей з підвищеним ризиком зараження.

Наразі безкоштовна преекпозиційна профілактика на державному рівні в Україні не є впровадженою.