Антивакцинаторство та його наслідки. Колективний імунітет. Чому світу дуже дорого обходиться добровільна відмова від вакцинацій?
06 вересня
Весь світ, затамувашви подих, чекає на рятівну вакцину від смертоносного вірусу COVID-19. Але чи справді більшість населення Землі буде згодне зробити щеплення та свій внесок у перемогу над хворобою?
вакцинація колективний імунітет covid-19 тіомерсал

   Одна з перших речей, яку можна побачити переглядаючи розділ присвячений вакцинації на сайті NHS Великої Британії, це великий жовтий банер з написом:

"ВАЖЛИВО!  

Уникайте «антивакцинаторських» історій, які поширюють через соціальні мережі! 

Ці історії можуть не базуватись на наукових доказах та можуть наразити вашу дитину на ризик зараження серйозною хворобою!" 

Для кожного прогресивно лікаря не секрет, що зараз у сфері медицини панує доказовість. І хоча доказова медицина подібна до лабіринту, в якому дуже важко знайти дорогу, а обраний шлях далеко не завжди правильний, можна із майже стовідсотковою впевненістю стверджувати, що вакцинація  шлях правильний.

То чому ж і досі існують люди, які з власної волі відмовляються йти правильною дорогою, наражаючи себе та, що ще більш важливо, своїх дітей на величензі ризики?

Згідно даних ВООЗ вакцинація рятує 2-3 мільйони життів кожного року.

Звичайно, порахувати точну кількість врятованих людей неможливо. Але те, що вакцинація рятує величезну кількість життів  факт беззаперечний.

Якщо пригадати декілька смертоносних захворювань, які вдалося (або майже вдалося) побороти завдяки вакцинації, то можна хоча б приблизно уявити загальну картину

  1. Натуральна віспа — перша успішна вакцинація, виконана Едвардом Дженнером у 1796 році, була саме від натуральної віспи. У 1967 році ВООЗ розробило план по ерадикації вірусу натуральної віспи. Через 13 років, 1980 року ВООЗ зробило заяву про те, що натуральна віспа повністю знищена і жодна людина більше не хворіє. За допомогою вакцинації людству вдалося знищити хворобу, від якої страждало і вмирало населення Землі протягом більш ніж 3000 років;
  2. Поліомієліт — після появи вакцини від поліомієліту в п’ятдесятих роках XX століття у США буквально за 10 років смертність від поліомієліту впала з трьох тисяч до 10-15 летальних випадків на рік, а за останні 10 років показники як зафіксованих, так і, відповідно, летальних випадків дорівнюють 0;
    Графік зареєстрованих та летальних випадків поліомієліту у США. Джерело: https://ourworldindata.org/polio
    Графік зареєстрованих та летальних випадків поліомієліту у США. Джерело: https://ourworldindata.org/polio

     

  3. Дифтерія, кір, краснуха, паротит — після введення вакцинації смертність від вищезгаданих хвороб зменшилась на 100 (!) відсотків;
  4. Смертність від кашлюка, правця, гострого гепатиту В та гемофільної інфекції після впровадження вакцинації знизилась на 99.3, 99.2, 80.2 та >99.5 відсотків відповідно.

 

На CDC навіть можна знайти статтю, яка так і називається  «Хвороби, про які ви можете майже забути (дякуючи вакцинації)», в якій наведено 14 інфекційних хвороб, серйозні ускладнення від яких реєструють все менше і менше (якщо реєструють взагалі).

Звичайно, існують певні категорії населення, яким протипоказано щеплення (наприклад, особи з імунодефіцитними станами, важкою соматичною патологією або діти, які ще досягли певного віку для щеплення).

Але і тут є гарна новина  колективний імунітет.

Колективний імунітет  це поняття, яке відображає такий стан певної групи населення, коли вона стає імунною до певного захворювання та, таким чином, запобігає його подальшому поширенню. За умови високої забезпеченості населення вакцинацією особи із щепленням (та, відповідно, імунітетом проти певного патогену) створюють свого роду захисний мур навколо невакцинованих індивідів, захищаючи їх таким чином від хвороби.

Для того аби зрозуміти скільком людям треба вакцинуватись для створення колективного імунітет дослідники спочатку вираховують R0  значення, яке показує кількість людей, яких може заразити один носій певного інфекційного захворювання. Наприклад, для кору цей показник дорівнює в середньому 15, а для COVID-19 дорівнює приблизно трьом.

Для розвитку ефективного колективного імунітет необхідно, аби значення R0 дорівнювало 1. Отже, для захисту вразливих верст населення від кору, необхідно щоб хоча б 14 з 15 людей було вакциновано (або 93%), а для захисту від COVID-19  хоча б 2 з 3 (або 66% людей). 

Здавалося б, що все зрозуміло. Переваги від вакцинації величезні, а можливі наслідки за її відсутності  жахливі. То чому ж все ще існують люди, які добровільно відмовляються від вакцинації та не дозволяють робити щеплення своїм дітям?

Дати однозначну і точну відповідь на це питання доволі важко.

Беззаперечно, однієї з таких причин є поширення через засоби масової інформації різноманітних історій про негативні наслідки вакцинації.

Одним з прикладів є історія про начебто зв'язок комбінованої вакцини від кору-паротиту-краснухи (КПК) та розвитком аутизму.

У 1998 році Andrew Wakefield з колегами опублікували короткий звіт у The Lancet, в якому описали 12 дітей з порушенням розвитку та ураженням шлунково-кишкового тракту. У 9 дітей також був розлад аутистичного спектру - аутизм. Батьки 8 дітей заявили, що за один місяць до розвитку симптоматики діти отримали дозу КПК вакцини.

По своєму складу КПК  вакцина, до складу якої входять ослаблені (атенуйовані) віруси-збудники інфекційних захворювань. Wakefield допустив, що після введення вакцини ослаблений вірус кору мігрує у шлунково-кишковий тракт, викликає там запальну реакцію, блокує всмоктування білків, викликаючи симптоми ураження ШКТ, а потім досягає і головного мозку, провокуючи розвиток аутизму. Засоби масової інформації із блискавичною швидкістю почали поширювати цю новину, моментально понизивши авторитет КПК вакцини (та й вакцинації загалом).

Andrew Wakefield не зупинився на досягнутому і провів нове «дослідження»  на цей раз він знайшов вірус кору у біоптаті кишківника 75 дітей з аутизмом із 90, та всього у 5 з 70 у контрольній групі.

Багатьом вченим, м’яко кажучи, не дуже сподобалась методологія Вейкфілда, а тому вони вирішили провести власні дослідження.

Madsen et al провели ретроспективне дослідження загальною вибіркою 537 303 датських дітей, що народились протягом 19911998 років, 82% з яких були вакциновані КПК вакциною. Після детального аналізу даних дослідники дійшли висновку, що немає різниці у відносному ризику розвитку аутизму або іншого розладу аутистичного спектру у вакцинованих та невакцинованих дітей.

Подальше дослідження, проведене у 2019 році (657 461 датських дітей, що народились протягом 1999-2010 років), ще раз показало, що зв'язок між щепленням КПК вакциною та розвитком аутизму відсутній (відношення ризиків 0.93 [ДІ 95%, 0.82 до 1.02]).

Ще приклад, що сильно вдарив по авторитету вакцинації  історії про ртуть, що входить до складу деяких вакцин.

Так, деякі вакцини мають у своєму складі ртуть, але у складі речовини, що має назву тіомерсал, яку використовують у виробництві вакцин як консервант (також є дані про те, що тіомерсал додатково інактивує антигени, таким чином підвищуючи якість та безпечність вакцини)

В організмі людини тіомерсал метаболізується до етилртуті та швидко виводиться з організму та є безпечним при застосуванні у вакцинах. На відміну від метилртуті, яка знаходиться у зовнішньому середовищі і при поправлянні всередину виводиться з організму людини доволі повільно, а тому є токсичною.

ВООЗ рекомендує й надалі продовжувати використовувати тіомерсал у вакцинах, адже науково-підтверджені дані про його токсичніть відсутні, а переваги від використання речовини для імунізації величезні. 

Однак, на даний момент майже всі вакцини затверджені FDA не містять у своєму складі тіомерсал. Виключення – деякі вакцини від грипу. 

Отже, доказова медицина та наукові факти вказують на те, що вакцини безпечні та ефективні. Проте, деяких батьків, згодних на вакцинацію, хвилює інше питання: а чи не багато вакцин отримує їх дитина? Можливо, дитячій імунній системі «важко» одразу впоратись з таким напливом патогенних організмів та антигенів?

До українського календаря щеплень входить обов’язкова вакцинація від 10 інфекційних хвороб  а в американському календарі їх ще більше.

Календар щеплень розроблений з метою захистити дитину від певного інфекційного агента в момент, коли вона найбільш вразлива до зараження. Таким чином, перенос (або взагалі відміна) введення певної вакцини несе в собі збільшення часу протягом якого дитина незахищена від патогенного організму. До того ж, поділ вакцинації на окремі введення збільшує кількість візитів до лікаря, що підвищує ризик для дитини не отримати повну вакцинацію.

Також варто додати, що сучасні вакцини набагато якісніші та чистіші за ті, що були у ХХ столітті, та мають у своєму складі якраз таку кількість ключових антигенів, яка необхідна для адекватної імунної відповіді.

Тож яка позиція щодо вакцинації домінує у світі на сьогоднішній день?

У травні 2020 року журнал Nature опублікував статтю, в якій проводяться аналіз спільнот у соціальних мережах (зокрема, Facebook) із загальною кількістю близько 100 мільйонів користувачів, що присвячені про-, анти-вакцинаторству та спільнот, що так чи інакше торкалися тем вакцинації у своїх дописах (наприклад, спільноти навчальних закладів).

За допомогою математичного аналізу автори статті дійшли висновку, що хоча сумарна кількість людей, підписаних на про-вакцинаторські сторінки більша, проте ряди анти-вакцинаторів поповнюються значно швидше і людина, яка ще не визначилась із чіткою позицією щодо вакцинації, скоріше за все перейде до лав анти-вакцинаторів.

Також зазнається, що розвиток руху проти вакцинації настільки стрімкий, що за умови відсутності подальших змін у темпах приросту, анти-вакцинаторські погляди будуть домінувати над про-вакцинаторськими серед населення Земної кулі вже приблизно через 10 років. I see bad moon arising.

Що стосується вакцинації від COVID-19 — за даними опитування WebMD, лише 27,3% респондентів планують зробити щеплення в перші три місяці з того моменту, як вакцина стане доступна; загалом протягом першого року з моменту виходу вакцини на ринок щеплення планують зробити 54,6% опитаних; 12,5% відмовляться від вакцинації взагалі.

Наостанок варто додати, що в момент, коли людство затамувало подих в очікуванні рятівної вакцини від смертоносного COVID-19, анти-вакцинаторські настрої стають ще більш небезпечними. Адже надзвичайно важливо зрозуміти, що якщо хоча б дві людини з трьох будуть вакциновані – існує велика ймовірність того, що новий коронавірус буде переможений. Так, на це потрібний час та зусилля. Але обов'язково настане день, коли все людство зможе зробити ковток свіжого повітря. Ковток свіжого повітря без маски на обличчі.

 

 

facebook коментарі