Дoбірка книжок у твій book list Vol.2
10 September
Дозвілля на карантин: книжки про лікарів, від лікарів та не тільки
DcXBOBwWAAA_08s.jpg

Багато видатних письменніків за фахом були лікарями, або ж багато видатних лікарів згодом ще стали письменниками.

Про медиків та медичне буття написано немало захоплюючих творів, що недивно, адже й чемний англійський лікар сільської амбулаторії (а особливо він!) багато що повідає про свої робочі будні: веселе, смішне, трагічне, незабутнє.

 Автобіографії

1. Генрі Марш

Генрі Томас Марш — не просто провідний британський нейрохірург, піонер нейрохірургічної допомоги для України та автор бестселера "Історії про життя, смерть і нейрохірургію" ("Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery"), він справжній друг України. Починаючи з 1992, співпрацює з нейрохірургами пострадянських країн, першим в Україні зробив операцію з невралгії трійчастого нерва. Його діяльність в Україні стала темою британського документальногр фільму "Англійський хірург" 2007—2008, більшу частину якого зняли в українській лікарні. Взимку 2013—2014 він був на Майдані в Києві під час Революції Гідності. Неодноразово приїжджав до Львова, де надавав безоплатні консультації у нейрохірургічному відділені Дитячої клінічної лікарні, а також виступав в українських вишах із лекціями.

"Історії про життя, смерть і нейрохірургію"


Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захоплюючих історій, у яких головне — це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом —цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості: доброту, вимогливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.

“Покликання” ("Admissions: A Life in Brain Surgery by Henry Thomas Marsh")


Доктор Марш йде на пенсію, але сидіти склавши руки не збирається. Зараз, коли нейрохірургія — найбільша любов його життя — вже не буде віднімати майже весь вільний час, він зможе зробити те, що давно обіцяв собі й іншим. Наприклад, можна власноруч відновити старий будинок, за яким півстоліття ніхто не доглядав. Або посадити в здичавілому саду фруктові дерева: яблуні та волоський горіх. Або прогулятися з сином по передгір'ях Гімалаїв в надії побачити засніжені вершини. Або, хоч і з деяким запізненням, принести належну повагу батькам. І, звичайно ж, можна як і раніше рятувати людей — нехай і не в рідній Англії, а в далекому Непалі, де допомога досвідченого нейрохірурга ніколи не буде зайвою.

2. Микола Амосов, "Книга про щастя та нещастя" ("Книга о счастье и несчастьях")

Видатний радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, академік Амосов є широко відомим як письменник. "В чистом виде писательство меня не прельщало, где ему сравниться с хирургией!" — зазначив він. Але, тим не менш, його твори неодноразово перевидавалися та перекладалися багатьма мовами.
Написана майже у форматі щоденника, книга веде спогадами, сьогоденними щастями та нещастями кардіохірурга: про операційні артеріальні кровотечі, про важкість прийняття рішень як керівника і людини, закордонні поїздки, поради з приводу здоров'я, про себе як про батька, чесні роздуми з приводу страху смерті. Коли вдячний пацієнт принесе у дарунок лікарю рибу — вам захочеться посміхнутися, коли хірург винесе звістку про смерть єдиної дитинки вже немолодим батькам – вам, так само як і автору, важко буде стримати вологу в куточках очей. Адже всі ми люди — навіть залізні всесильні кардіохірурги.

Ця книжка — ніби життя: непроста, але того варта.

3. "Скафандр і метелик", Жан-Доміник Бобі ("The Diving-Bell and the Butterfly", Jean-Dominique Bauby)

Жан-Домінік Бобі — французький журналіст, головний редактор журналу "Elle France", коханий чоловік і щасливий батько. У віці 43 років переніс тяжкий інсульт. У результаті загострення хвороби Жан-Домінік Бобі був повністю паралізований на піку свого творчого підйому, але, попри це, зберіг свідомість та сприйняття через органи чуття. Його діагноз — так званий Locked-In Syndrome — "синдромом замкненого у власному тілі". Це означає, що він майже повністю паралізований і самостійно не може рухатись, навіть дихати. Непаралізованим залишилося лише його ліве око, і єдиний рух, що він міг зробити — зімкнути ліву повіку. Завдяки цьому йому вдалося налагодити спілкування з оточенням.


Так Жан-Домінік напише, точніше, "наблимає" автобіографічну книгу під назвою "Скафандр і метелик", в якій розповідає все про свій внутрішній світ.


Під час зачитування спеціального алфавіту з найбільш уживаними літерами він кліпав очима, коли називали потрібну літеру. Одне моргання означало "так", два — "ні". Так літера за літерою народжувалися слова, а з них — сторінки майбутньої книги. З-під скляного ковпака скафандра, з замкненого в застиглому тілі мозку, в якому пурхають метелики-думки, він посилає нам свої поштові листівки — послання зі світу, в якому не залишилося нічого, крім духу і розуму творця за роботою. Заради 140-сторінкової праці було здійснено двісті тисяч підморгувань. Через кілька днів після її появи головний герой помирає.

4. Адам Кей "Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора" ("This Is Going to Hurt: Secret Diaries of a Junior Doctor by Adam Kay")

Що ви знаєте про свого лікаря? Скоріш за все, дуже небагато. Якщо хочете дізнатись більше, в цьому вам допоможе Адам Кей. Ця книга відверта, місцями сумна, а місцями — гумористична смішна оповідь молодого лікаря від початку його професійного шляху в медицині до завершення кар’єри. Можливо, вас здивує те, як багато спільного між українськими та британськими лікарями. Складні та дуже складні клінічні випадки, професійні хитрощі, понаднормові робочі години та майже цілковита відсутність особистого життя, перемоги та поразки, моральні дилеми, а ще бюрократія, багато бюрократії, від якої потерпають як лікарі, так і пацієнти.
Пориньте разом з автором у будні лікаря-інтерна, а потім ординатора, і самі вдягніть білий халат.
Буде боляче, а ще буде смішно, сумно до сліз та загалом більш ніж просто захопливо від першої до останньої сторінки.

5. Пол Каланіті, "Коли подих стає повітрям" ("When breathe becomes air")

У травні 2013 року, за крок від омріяної медичної та наукової кар’єри, Пол Каланіті діагностував у себе рак легенів 4-ї стадії й розпочав свою книгу. Крапку в ній поставила його смерть навесні 2015-го. А за десять місяців відверта та мужня історія боротьби, кохання й самовідданої лікарській праці стала бестселером №1 за версією "The New York Times" та увійшла до лідерів продажів на Amazon.com.

Вражаюча сповідь талановитого нейрохірурга, який захворів у 35 років. "Чому я?" Помирати від раку в молодому віці й знати, що твій випадок — один на десять тисяч. Безліч разів повідомляти хворим про страшний діагноз, вирішувати, чиє життя можливо врятувати, а чиє — ні, і раптом самому опинитися на лікарняному ліжку й чекати вироку. Назавжди розпрощатися з мріями про складні операції та наукову працю… А тоді зрозуміти: іншого вже не буде й правильне запитання "А чому не я?" І, забувши про біль, прийти до операційної, жити, кохати — і взяти на руки новонароджену донечку… Ця зворушлива та надихаюча історія так і залишиться недописаною. Бо це — історія про життя, а не про смерть, історія, що вчить мужності, стійкості, вірності професійному обов’язку та вмінню побачити в страшному діагнозі не вирок, а шанс зробити життя немарним.

Художнє:

Артут Гейлі, "Остаточний діагноз"

Канадський прозаїк британського походження, який створив ряд бестселерів в жанрі виробничого роману, двічі писав про медичне життя-буття. У 1984 — "Сильнодіючі ліки" ("Strong Medicine") про один з найбільших скандалів фармацевтичної індустрії — "талідомідову трагедію". У 1959 — роман-бестселлер "Остаточний діагноз" ("The Final Diagnosis"), де головна роль відведена патологоанатому.

В центрі роману — лікарня Трьох Графств, колись успішна клініка. Кент О'Доннел прийшов в лікарню саме для того, щоб відродити її колишню славу. Однак старі лікарі, які пропрацювали тут багато років, опираються нововведенням (нічого не нагадує?). І перший серед консерваторів — Джо Пірсон, досвідчений та поважний патологанатом. Ситуація ускладнюється ще й тим, що Пірсон виявляється приятелем члена опікунської ради лікарні, фінансового магната Юстас Суейна, від якого в значній мірі залежить надходження грошових коштів в лікарню.

Це книга не про "переможе молодість", а про те, що критичне мислення та готовність вчитися новому, не забуваючи старе — невід'ємна складова лікаря до останнього кінчика волосся.

Арчибальд Кронін, "Цитадель"

Цей майже автобіографічний сюжет книги шотландського лікаря та письменника може бути знайомим середньостатистичному українському інтерну за — коли тебе, вчорашього студента, життя і держава закидує в якусь далеку-предалеку Далеківку. Пацієнти й їхні подекуди непрості клінічні випадки довжелезною чергою чекають. І взагалі, молодому спеціалісту в шахтарському містечку живеться ой як не просто. "Цитадель" — можливо, найвідоміша книга Кроніна. Це чудовий роман-притча про життєвий шлях людини від її становлення та розвитку до розкладання та занепаду особистості під гнітом суворої реальності.

Ендрю Менсон приїжджає на першу в своєму житті практику з благородною метою: допомогти якомога більшій кількості людей. Він щиро хоче стати одним з тих, хто зможе по-справжньому прославити медицину. Все починається з малого, але Ендрю не відступає перед труднощами: в глухому містечку молода людина числиться помічником лікаря, але насправді він сам — лікар. Таке життя, і Ендрю приймає виклик! Мало-помалу, змінюючи одну лікарню за одною, Ендрю робить запаморочливу кар'єру. Успішний доктор тепер набагато рідше задається глобальними питаннями про те, як змінити медичну систему, обпікається принадами приватної медицини. За злетами в один момент стає важко знайти самого себе. Але жодних спойлерів: кожна сторінка книжки варта особистого прочитання.

Олександр Солженіцин, "Раковий корпус"

Автор — видатний російський письменник і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури, дисидент, визнаний небезпечним для комуністичного ладу, за що чимало часу провів у радянських таборах і відсидів багато років в ув'язненні. Найвидатніші свох твори писав на основі власного гіркого життєвого досвіду. Не став виключенням "Раковий корпус", написаний в 1963-1966 роках за спогадами про лікування письменника в онкологічному відділенні лікарні в Ташкенті в 1954 році.

Дія роману в основному відбувається в тринадцятому ("раковому") корпусі брудної та переповненої лікарні при клініці Ташкентського медичного інституту (ТашМІ). Солженіцин показує суперечки, зіткнення в питаннях ідеології, боротьбу з хворобою, зі смертю, внутрішній світ мешканців палати: "неідейного" фронтивика, колишнього в'язня концтаборів, засудженого на довічну ссилку у Казахстан, сталінського "приживалу" та донощика, школяра, що мріє здобути вищу освіту… Пацієнти, лікарі, лікарі, що невдовзі самі стануть пацієнтами, різні люди, яких об’єднує одне — жага до життя, навіть в умовах тотального локального пекла.

Політично гострий твір, що й до того без прикрас описує жалюгідний стан онкології "на периферії", звичайно, попри спроби видавництва журналів, не отримав "зеленого світла" у Радянському Союзі. Спочатку в саміздаті, а згодом у виданні книга вийшла в 1968 році у видавництві "The Bodley Head": перша частина — в травні, друга — у вересні. Разом з романом "У колі першому" став великим світовим літературною подією і був однією з підстав для присудження Солженіцину Нобелівської премії з літератури (1970).

Михайло Булгаков, "Собаче серце"

Москва, грудень 1924. Видатний хірург, світило науки, професор Пилип Пилипович Преображенський відкрив ефективний метод омолодження. Продовжуючи роботу, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людських гіпофіза і яєчок. Для досліду професор обрав бездомного пса. Всупереч очікуванням, з'ясовується: гіпофіз дає не очікуване вченим омолодження, а повне олюднення, проте наслідки такого перетворення трагічні.
"Собаче серце" є довершеним взірцем сатиричної фантастики. Михайло Булгаков написав книгу 1925 року, але через цензуру вона була заборонена до друку і так і не побачила світ за життя письменника. Уперше повість вийшла 1968 року в Лондоні, а в СРСР — аж 1987. І лише за 30 років опісля першої публікації на пострадянському просторі з'явився переклад українською мовою.

“Записки юного лікаря”


З ще мокрим чорнилом у його дипломі, молодий лікар занурився в глибину сільської провінційної Російської імперії, яка в 1916-17 роках ще не знала ані телефону, ані автомобілю, ані електричного світла. Ти молодий, але недосвідчений лікар, один на декілька десятків, а то і сотень верст. У твоєму розпорядженні залишені попередником книжки, власні знання та нерішучість. Страшно? Нікого не нагадує? У кого спитатися поради? Як спілкуватися з пацієнтами, що тебе не слухають? Де знайти впевненість? Неймовірні, відверто реалістичні, а інколи жахливі історії самотнього лікаря, що намагається професійно допомогти кожному, хто потребує допомоги. Інколи в нього виходить, інколи ні, іноді випадково, іноді завдяки сміливості та досвіду.
Про все це у книжці, що не втрачає своєї актуальності та тепер.

Юлій Крелін, "Хірург"

Юлій Зусманович Крелін, російський письменник (згодом емігрував у Ізраїль), за фахом лікар, писав про те, чим жив сам — про хірургію.

Робота хірургом вимагає 100% віддачі, робота хірургом районної лікарні у 70-х роках — ще й неабиякої витримки та філософського погляду на життя. Один з кращих і найвідоміших романів чудового письменника "Хірург" розповідає про будні завідувача відділенням звичайної районної лікарні. Доктор Мишкін, хірург від Бога, не ганяється за регаліями і кар'єрою, не шукає звань, його головне завдання — порятунок людей. Від своєї роботи він отримує задоволення і радість, але ще й горе і біль... Не завжди все вдається так, як хочеться, але завжди треба робити так, як можеш, працювати в повну силу. Але що робити, коли різниця між "маю зробити" і "маю право зробити" перестає існувати? До того ж, крім етичних, моральних та психосоматичних проблем, головний герой, як заввіділенням, має опікуватися хронічною нестачею молодшого та середнього персоналу, шукати ліжка для хворих, відбиватися від бюрократичних маньяків і періодично згадувати, що ж в нього є сім'я.
До речі, прототипом головного героя був реальна людина, друг Ю.Креліна доктор Михайло Жадкевич.

“Навколо Червоної лампи: факти та домисли медичного життя”, Артур Конан Дойль ("Round the Red Lamp: Being Facts and Fancies of Medical Life", Sir Arthur Ignatius Conan Doyle)

Не така популярна, як “Пригоди Шерлока Холмса” книга про інших не менш кмітливих детективів. Збірка познайомить читача з різноманітними епізодами з життя лікарів та випадки з лікарської практики, що подібні маленьким детективним історіям: захопливі та іноді парадоксальні. Висока вимогливість до себе, професіоналізм, мужність, самопожертва — ці найкращі риси англійських лікарів описані автором з великою симпатією та неймовірним теплом.

“Квіти для Елджернона”, Деніел Кіз ("Flowers for Algernon", Daniel Keyes)

Популярне оповідання у жанрі наукової фантастики, один з найважливіших і найбільш відомих творів у бібліографії американського письменника і філолога, роман, що став знаковим явищем у багатьох країнах.

Ідею цього роману автор виношував протягом 14 років. Книга Деніела Кіза "Квіти для Елджернона" вперше побачила світ у 1959 році, а вже наступного року здобула престижну премію "Х’юго", яку багато хто з критиків і читачів вважає аналогом Оскара у середовищі науково-фантастичної літератури.

Книга буде цікава усім поціновувачам розумної та цікавої фантастики, у якій інтрига будується не на пригодах, а на наукових ідеях, характерах і стосунках персонажів. Незвичний формат оповідання у вигляді реального щоденника, з його граматичними, пунктуаційними та синтаксичними помилками, спочатку збиває читача з пантелику доки він не усвідомлює хід автора. В основі книги лежить проблема експериментального збільшення інтелекту людини. Головний герой книги — розумово відсталий прибиральник Чарлі, який погодився на небезпечну наукову експериментальну хірургічну операцію з надією стати розумнішим. IQ героя поступово зростає, його мова і поведінка змінюються, а весь світ тепер постає перед ним у зовсім нових фарбах...

“П'ята Саллі”, Деніел Кіз ("The Fifth Sally" Daniel Keyes)

Саллі Портер — звичайна офіціантка з нью-йоркського ресторану, але в ній ховаються ще чотири жінки. Нола — холодна інтелектуалка-художниця, Деррі — життєрадісна шибайголова, Белла — сексуально стурбована нереалізована актриса і співачка, і Джинкс — переповнена злістю і ненавистю потенційна вбивця. Перед психіатром Роджером Ешем стоїть непросте завдання: за допомогою злиття чотирьох різних особистостей створити "п'яту Саллі".

“Таємнича історія Біллі Міллігана, Деніел Кіз ("The Minds of Billy Milligan", Daniel Keyes)

Документальний роман про Біллі Міллігана — людину, яка страждає на хворобу множинної особистості та звинувачується у численних злочинах.

Біллі прокидається і виявляє, що знаходиться в тюремній камері. Йому повідомляють, що він звинувачується у зґвалтуванні та пограбуванні. Біллі вражений: він нічого цього не робив! Останнє, що він пам'ятає — це як він стоїть на даху будівлі школи й хоче кинутися вниз, тому що не може більше так жити. Йому кажуть, що відтоді пройшло сім років. Біллі обіймає жах: у нього знову вкрали шматок життя! Його запитують: що значить "вкрали шматок життя"? І чому "знову"? Виходить, таке трапляється з ним не вперше? Але Біллі не може відповісти, тому що Біллі пішов...

“Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом”, Олівер Сакс ("The Man Who Mistook His Wife For а Hat", Oliver Wolf Sacks)


Книга-сенсація, написана Олівером Саксом ще в 1971 році, витримала з того часу десятки перевидань тільки англійською мовою, не кажучи вже про численні переклади. Це історії сучасних людей, які намагаються подолати серйозні й незвичайні порушення психіки та борються за виживання в умовах, неймовірних для здорових людей, і про містиків минулого, одержимих видіннями, які сучасна наука діагностує як прояв важких неврозів. Дивні, важкозбагненні відносини між мозком і свідомістю Сакс пояснює доступно, жваво і цікаво.

“Який чудесний світ новий!”, Олдос Хакслі ("Brave New World", Aldous Huxley)

Головна книга автора, де холодно, блискуче і безжально викладена історія — трагедія нерозуміння, нелюбові, неусвідомленості душевних поривів і духовних прозрінь.
У своєму шедеврі Олдос Хакслі представив вишукану похмуру сатиричну візію утопічного майбутнього, в якому людей генетично продукують, фармацевтично анестезують і ретельно контролюють для пасивного служіння панівному ладу і "загальному благу". Книга, яка захоплювала і жахала не одне покоління читачів, залишається й дотепер на диво актуальною своїми застереженнями та пророцтвами, що збуваються і стають життєвими реаліями сучасного світу.

facebook коментарі