Зробимо паузу та трохи зупинимося на історії наповнювачів. Отож, застосування філлерів для корекції тканин почалося в середині минулого століття, коли заради гладенької шкіри лікарі використовували силіконові та парафінові гелі. Ці нерозчинні продукти призводили до значних ускладнень у вигляді алергічних реакцій, інфікувань, утворення рубців та навіть онкологічних захворювань. Недосконалість описаних препаратів призвела до додаткових експериментів, мета яких — пошук якісного та абсолютно безпечного наповнювача. І, нарешті, з появою синтетичного препарату на основі гіалуронової кислоти, володіючи механізмом біодеградації, лікарі-естети спромоглися коригувати недоліки та при цьому знайшли речовину, яка повністю відповідає складу людської міжклітинної рідини.

       Для отримання філлерів використовується різна за молекулярною масою та способом виробництва гіалуронова кислота. І тому на ринку можна зустріти безліч представників та брендів даних наповнювачів. Що й не дивно!

       Та цікаво, ускладнення — це прояв неякісного наповнювача чи все ж таки недбала техніка спеціаліста (що є вкрай важливим!)? Отож, розглянемо ускладнення, які залежать від деяких факторів.

1. Тяжкість побічного ефекту. Незначні побічні ефекти у вигляді еритеми та набряку зникають самостійно. Ефекти помірної тяжкості потребують консервативного лікування. Ефекти тяжкого ступеня вимагають негайного інвазивного втручання.

2. Тривалість побічного ефекту. Зазвичай тривалість побічного ефекту залежить від часу деградації наповнювача та складу філлера. Тому можна виділити: зворотні, або тимчасові ефекти (спричинені колагеном і гіалуроновою кислотою), пізні та довгвотривалі ефекти (спричинені полімолочною кислотою (poly-L-lactic acid (PLLA), гідроксиапатитом кальцію, альгінатом та декстрановими гранулами в складі гіалуронової кислоти), віддалені та постійні ефекти (спричинені вазеліном, парафіном, силіконом, фрагментами гідроксиетилметакрилату, гранулами поліметилметакрилату, поліакриламідними та поліалкіламідними гелями).

Основні ускладнення:
1. Ранні ускладнення — еритема, набряк та гематоми — це фізіологічна реакція шкіри на введення філлеру.

2. Алергічні реакції можуть розвиватися безпосередньо в момент ін`єкції філлеру або пізніше, якщо при повторному введенні наповнювача вже є сенсибілізація організму.

3. Формування так званих грудочок на місці ін`єкції препарату. Зазвичай формується при неправильній техніці спеціаліста та при поверхневому введенні щільної гіалуронової кислоти.

4. Оклюзія судини — небезпечне ускладнення, що може закінчитися некрозом тканин. Причина: внутрішньосудинне введення філлера та/або зовнішня компресія судини наповнювачем.

5. Сліпота, що формується при оклюзії артерії внутрішнього кута ока (лицева артерія, від якої відходить одна з гілок — кінцева кутова артерія, що починається на рівні кута рота і йде в напрямку до внутрішнього кута ока – авт.).

6. Пізні ускладнення з'являються приблизно через 2-6 тижнів. До них відносяться хронічні запалення та інфекції, гранульоми, міграція наповнювача, втрата функції, телеангіектазії.

7. Реакції, що розвиваються із затримкою, зазвичай проявляються через 6 тижнів після введення філлерів. Існує теорія (але дуже суперечлива!), що на місці введення філлера формується бактеріальні біоплівка, яка в подальшому призводить до утворення тих гранульом та абсцесів (формується на тлі недотримання умов асептики при ін`єкції наповнювача — авт.).

8. Віддалені ускладнення проявляються протягом декількох місяців та років, здебільшого у вигляді гіпертрофічних рубців, асиметрій. На той момент пацієнти не пам`ятають, який препарат і в якій кількості був введений, тому цей факт унеможливлює повну картину попередніх маніпуляцій.


Підготувала: Aida Sharifova