Фертильність визначається як здатність жіночого чи чоловічого організму до участі в заплідненні та народженні дитини. Фертильність варіює серед різних груп населення та знижується з віком як у чоловіків, так і в жінок, однак ефект старіння є набагато більш вираженим серед осіб жіночої статі. 

Жінки найбільш фертильні і мають найкращі шанси завагітніти у віці 20 років, адже в їхньому організмі є найбільша доступна кількість якісних яйцеклітин. У 25 років шанси завагітніти після 3 місяців спроб становлять трохи менше 20 відсотків. Народжуваність поступово починає знижуватися приблизно у 32 роки. Жінки на момент народження мають одномільйонний запас яйцеклітин. З часом кількість яйцеклітин поступово зменшується. За оцінками, у 37 років у жінки залишиться близько 25 000 яйцеклітин. До 35 років шанси завагітніти після 3 місяців спроб становлять приблизно 12 відсотків та істотно знижуються після 35 років. У чоловіків фертильність не порушується приблизно до 55 років.

Згідно зі статистичними даними Центру контролю та профілактики захворювань (CDC), середній вік жінок у Сполучених Штатах, які народжують першу дитину, зріс із трохи менше 25 років у 2000 році до трохи вище 26 у 2014 році.

Частка перших пологів у жінок у віці від 30 до 34 років зросла з 16% до 21% за той же період часу. Частка жінок які народжують першу дитину у віці 35 років і старше зросла з 7% до 9%. Суспільство і моделі поведінки людей та вік початку планування вагітності суттєво змінилися, проте біологічні показники залишаються незмінними.

На основі комп'ютерної імітаційної моделі фертильності, яка включала дані про ймовірність впливу віку на втрату вагітності після зачаття було встановлено, що пара повинна починати намагатися завагітніти, коли жінці 31 рік або менше, щоб мати шанс хоча б на 90% реалізувати сім’ю із двома дітьми. Якщо варіант ДРТ (ЕКЗ) не розглядається, то пара повинна починати планувати вагітність не пізніше 27 років. Щоб створити сім’ю з однією дитиною, пари повинна починати намагатися завагітніти до 32 років або до 35 років, якщо варіант ДРТ (ЕКЗ) є можливим для даної пари.

Крім того, близько 18 відсотків жінок не можуть мати дитину, а ще 20 відсотків мають лише одну дитину, коли вони насправді хотіли більше.

Які варіанти збереження фертильності доступні для жінок?

Фертильність можна зберегти за допомогою кількох процедур, включаючи кріоконсервацію ооцитів, ембріонів або тканини яєчників. З моменту розвитку вітрифікації кріоконсервація ооцитів є методом автономного вибору для жінок, які проходять лікування від вікової втрати фертильності, і для більшості жінок, які проходять консервацію фертильності за медичними показаннями. Кріоконсервація ембріонів є ще більш доступною та давно закріпленою частиною допоміжної репродукції: метод вітрифікації ембріонів дає більшу гарантію настання вагітності, але необхідність спільної юридичної власності з партнером-чоловіком є ​​важливим фактором, який згодом може призвести до труднощів. Кріоконсервація тканини яєчників є важливою опцією або на основі вибору, або якщо для стимуляції яєчників недостатньо часу. Його використання можливе у дівчат до пубертатного віку з онкологічною патологією, для лікування якої  використовують гонадотоксичні препарати. Також можна розглянути питання про дозрівання ооцитів in vitro, а в деяких випадках можливе поєднання різних підходів.

Використання терміну «соціальне» кріоконсервування ооцитів було відхилено таким авторами, як Стооп та ін. (2014), які припускають, що використання терміну «соціальний» вказує на відсутність медичних показань у рішенні про кріоконсервацію яйцеклітин. Натомість вони пропонують прийняти рішення про кріоконсервацію ооцитів, щоб захистити від вікового зниження фертильності, як профілактичний засіб лікування, та запропонувати термін «кріоконсервація ооцитів» для «передбачуваного виснаження гамет», що, на їхню думку, краще відображає мотивацію жінок пройти процедуру. 

Кріоконсервація яйцеклітин стає все більш поширеним методом для жінок, щоб захиститися від природного вікового зниження фертильності. Важливими ознаками пацієнтки, які визначають відповідь яєчників на стимуляцію, є як оваріальний резерв, так і вік. Існує чітка кореляція між кількістю антральних фолікулів та вмістом антимюллерового гормону (АМГ) у сироватці крові з виходом яйцеклітин до стимуляції.

Одне з питань, яке часто виникає в клінічній практиці: скільки кріоконсервованих ооцитів достатньо для народження дитини?

Елективна кріоконсервація ооцитів стає все більш популярною, оскільки все більше жінок відкладають створення сім’ї. Здійснюючи планове заморожування яйцеклітин у молодшому віці, жінки сподіваються оптимізувати свою ймовірність успішного народження дитини, використовуючи свої розморожені ооцити в майбутньому. У клінічній практиці часто виникають питання щодо кількості кріоконсервованих яйцеклітин, достатньої для досягнення народження, а також чи можуть додаткові цикли стимуляції призвести до значного збільшення ймовірності народження дитини. Оскільки відносно небагато жінок, які мають вибірково кріоконсервовані яйцеклітини, повернулися до їх використання, доступні дані для консультування пацієнток, які бажають пройти процедуру збереження фертильності, обмежені.

Згідно з моделлю, наведеною у дослідженні, опублікованому в науковому виданні Human Reproduction, встановлено, що жінки віком 34, 37 або 42 роки, кожна із замороженими 20 зрілими яйцеклітинами, будуть мати 90, 75 і 37% ймовірність народження принаймні однієї дитини відповідно. Відповідно, жінкам у віці 34, 37 або 42 роки доведеться заморозити 10, 20 і 61 ооцит відповідно, щоб мати 75% ймовірність народження принаймні однієї дитини. Очікується, що жінки віком 34, 37 або 42 роки, кожна із замороженими 20 зрілими ооцитами, матимуть 66, 39 і 7% ймовірність народження принаймні двох дітей і 38, 15 і 1% ймовірність народження принаймні трьох відповідно.

У Великобританії в клінічному дослідженні були представлені дані про кріоконсервацію ооцитів з соціальних причин, демографічний профіль і наміри жінок які використали даний метод для збереження фертильності.

Більшість учасників цього дослідження були самотніми, високоосвіченими жінками під час кріоконсервації ооцитів. Наявність вищої освіти, кар'єри та відсутність партнера також є характерними для жінок, які обрали метод кріоконсервації яйцеклітин. Вік жінок у цій вибірці на момент їхнього першого раунду кріоконсервації ооцитів коливався від 32 до 44 років, середній вік 36,7 року. Найбільше (61%) учасниць кріоконсервували свої яйцеклітини у віці 36 років і старше, 13% проходять процес у віці старше 40 років. Це відображає результати досліджень США та клінічних аудитів, які виявили, що жінки, які обирали кріоконсервацію яйцеклітин, були зазвичай у віці від 30 років до 39 років. В даний час вік до 35 років вважається оптимальним для кріоконсервації яйцеклітин, а дослідження показують, що ймовірність народження живої дитини нижча для жінок старше 35 років порівняно з молодшими жінками. Крім того, дослідження Borini et al., (2010), яке представлено в рекомендаціях від Американського товариство репродуктивної медицини (ASRM, 2012) вказало, що рівень успіху кріоконсервації ооцитів є "значно нижчим для жінок, які здійснюють кріоконсервацію або вітрифікацію у віці старше 38 років".

Отже, можливо, що деякі жінки в цій вибірці, особливо ті, які пройшли процедуру в старшому віці, не зможуть забезпечити собі народження дитини від їхніх кріоконсервованих яйцеклітин. Декілька учасників повідомили, що, вони не змогли отримати показники успішності, залежні від віку для кріоконсервації ооцитів, і тому не змогли переконатися, наскільки успішною може бути процедура, але від клініки змогли отримали інформацію про можливі результати процедури. Більшості було сказано, що може знадобитися більше ніж один цикл, щоб зібрати достатню кількість яйцеклітин для кріоконсервації та повідомили, що використання кріоконсервованих ооцитів у майбутньому не обов’язково гарантує зачаття або народження дитини.

Дослідження демонструють, що оптимальна кількість свіжих яйцеклітини, необхідні для максимізації живонародження при перенесенні ЕКО — 15. Учасниці дослідження мали в середньому 13 кріоконсервованих ооцитів на майбутнє використання; вчені також виявили, що жінки були готові пройти кілька циклів кріоконсервації ооцитів, в середньому 2,14 (±0,36) разів, щоб зібрати достатню кількість яйцеклітин для зберігання і можливості мати дитину в майбутньому Більшість жінок ще не повернулися, щоб використати свої яйцеклітини з репродуктивною метою. Більшість циклів у цьому дослідженні були проведені в останні два роки, тому, можливо, жінки ще не розглядали використання їх для зачаття.

У своїх намірах усі жінки заявили, що спробують спочатку завагітніти природним шляхом, перш ніж використовувати свої кріоконсервовані яйцеклітини.

Для багатьох жінок за цей час мало що змінилося щодо їхньої «готовності» до материнства.

Для більшості жінок ця «готовність» полягала насамперед у стабільних стосунках з партнером. Жінки, які спочатку були самотніми на момент кріоконсервації яйцеклітин досі не знайшла такого партнера.

Середній вік цих жінок становив 38,5 років, і демографічний профіль цих учасниць відображає існуючу літературу, яка визначила самотніх жінок, які прагнуть зачати за допомогою донорської сперми, як добре освічені, фінансово забезпечені та орієнтовані на кар’єру. На додаток до шести жінок у цьому дослідженні, які почали думати серйозно щодо процесу зачаття за допомогою донорської сперми або його завершення, ще чотири жінки вказали, що вони розглядатимуть можливість використання донорської сперми в майбутньому.

Метод вибору елективної кріопрезервації яйцеклітин - актуальна тема для обговорення в соціумі.

У 2014 році Apple і Facebook стали першими великими компаніями, які додали заморожування яйцеклітин у свої переваги в галузі охорони здоров’я.
Пентагон оголосив про пілотну програму для заморожування яйцеклітин і сперматозоїдів для військ, щоб довше продовжити військову службу як чоловіків, так і жінок.

У центрі уваги даного методу вітрифікації яйцеклітин є молоді жінки, які перебувають на піку своєї фертильності, а не жінки старше 35 років, які хочуть пройти екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), поки не стало занадто пізно.

«Для молодих жінок це більше, ніж просто страховий поліс», — прокоментував Деніел Шапіро, головний медичний директор Reproductive Biology Associates. - «Для них це спосіб керувати плануванням сім’ї, який не тільки дозволяє людям планувати свою вагітність на майбутні роки, але також зменшує шанси на народження дітей із захворюваннями та іншими медичними проблемами».