Передменструальний синдром
07 липня
Чи справді передменструальний синдром - тяжка ноша кожної жінки та чи можна з цим щось вдіяти, розберемося разом у статті.
ПМС передменструальний ПМДР КОК

Передменструальний синдром (ПМС) охоплює клінічно значущі соматичні та психологічні прояви під час лютеїнової фази менструального циклу, що призводять до значного розладу та порушення функціональних можливостей. Ці симптоми зникають протягом декількох днів після початку менструації. Поширеність його серед жінок репродуктивного віку у всьому світі становить 47,8%. Серед них близько 20% жінок відчувають симптоми, досить серйозні, щоб порушити їхню повсякденну діяльність, а решта мають легкі та помірні симптоми.

Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) має більш важкий перебіг і включений як психічний розлад у п’яте видання діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів. 

Етіологія

Етіологія передменструального синдрому невизначена. Оскільки симптоми ПМС виникають одночасно з гормональними коливаннями менструального циклу, це призводить до гормонального дисбалансу, такого як надлишок естрогену та дефіцит прогестерону. Симптоми також пов’язані з серотоніном, одним із ключових етіологічних факторів.

Естроген складається з трьох основних гормонів: естрону, естрадіолу, естріолу, з яких естрадіол є найпотужнішим. Рівень естрогену коливається під час лютеїнової фази і відповідає за зміну настрою жінок. Клінічні випробування показали, що рівень у крові попередників серотоніну значно зростає між 7-11 та 17-19 днями менструального циклу. Це свідчить про те, що ПМС тісно пов’язаний з розладами настрою через регуляцію вісі естроген-серотонін.

Згідно з молекулярно-біологічними дослідженнями, знижений рівень естрогену призводить до вивільнення гіпоталамусом норадреналіну, що викликає зниження рівня ацетилхоліну, дофаміну та серотоніну, що призводить до безсоння, втоми, депресії, що є загальними симптомами ПМДР та ПМС.

Дослідження з Єгипту виявило позитивний зв'язок між ПМС та надмірним споживанням солодких продуктів. Це також показало, що інші фактори, такі як вживання шкідливої їжі та кави, мали зв'язок з ПМС. Таким чином, стало очевидним, що фактори способу життя суттєво пов’язані з ПМС та ПМДР. Аналогічне дослідження, проведене серед студенток університетів, виявивило, що такі дієтичні фактори, як споживання фаст-фуду, напоїв, що містять цукор, смаженої їжі та такі фактори способу життя, як знижена фізична активність та поганий сон, суттєво впливають на ПМС.

Епідеміологія

Епідеміологічні дослідження показали, що приблизно від 80% до 90% жінок виявляють принаймні одну із ознак ПМС; однак приблизно у 2,5% - 3% жінок синдром досить сильний, щоб впливати на їхню повсякденну діяльність та соціальні комунікації.

Студентки університетів найбільше страждають від ПМС. Вважається, що рівень ПМС серед цієї популяції високий, і це негативно впливає на їхнє життя та успішність. Поширеність ПМС серед студентів університетів різних країн така; 33,82% у Китаї, 37% у Ефіопії, 39,9% у Тайвані, 65% у Єгипті, 72,1% до 91,8% у Туреччині та 79% у Японії. Ця географічна різниця у поширеності ПМС може бути пов’язана з розбіжностями в генетичних, дієтичних та факторах способу життя серед молодих  жінок, а також  з різними звичними методами  поведінки до і під час менструації.

Патофізіологія

Патофізіологія передменструального синдрому складна, неточна і до кінця не вивчена. Вважається, що на ПМС, ймовірно, впливає дія прогестерону на нейромедіатори, такі як гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), опіоїди, серотонін та катехоламін. Попередня недостатність серотоніну з підвищеною чутливістю до прогестерону також вважається відповідальною за цей розлад. Підвищення рівня пролактину, зміни метаболізму глюкози, аномальний зв'язок гіпоталамус - гіпофіз - наднирники, резистентність до інсуліну та певні дефіцити електролітів, а також генетичні фактори відіграють роль у ПМС. Стрес посилює симпатичну активність, і це призводить до менструального болю, значно збільшуючи інтенсивність скорочення матки.

Симптоми ПМС включають зміни апетиту, збільшення маси тіла, біль у животі, спині, попереку, головний біль, набряк та болючість грудей, нудота, закрепи, тривога, дратівливість, гнів, втома, неспокій, перепади настрою та плач.

Тривалість  симптомів може коливатися від кількох днів до 2 тижнів. Симптоми часто погіршуються за тиждень до і посилюються за два дні до початку місячних. Вживання алкоголю пов’язане з помірним збільшенням ризику ПМС. Таким чином, інформація про  вживання алкоголю може допомогти лікарю надати правильну консультацію пацієнтці  та полегшити симптоми відповідно.

Читайте також: Головне про синдром полікістозних яєчників

Діагностика

Для встановлення діагнозу ПМС та ПМДР необхідно виключити безліч інших розладів, як фізичних, так і психічних. Трьома елементами, що підтверджують діагноз, є :

  • симптоми, що відповідають ПМС;
  • симптоми повинні постійно виникати лише під час лютеїнової фази менструального циклу;
  • негативний вплив на діяльність та спосіб життя пацієнтки.

При клінічному огляді жінок з підозрою на  ПМС симптоми слід реєструвати проспективно, протягом двох циклів, із веденням щоденнику симптомів, оскільки ретроспективна оцінка симптомів є ненадійною. Щоденник симптомів пацієнтка повинна заповнити перед початком лікування. 

Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ), які широко використовуються в гінекології, можуть бути корисними для відокремлення осіб, які мають ПМС, інгібуючи циклічну функцію яєчників. Їх слід використовувати протягом 3 місяців для встановлення точного діагнозу, якщо дані ведення щоденника суперечливі.

Жінок з важкою формою ПМС важливо вести мультидисциплінарною командою, до складу якої входять лікар загальної практики,  гінеколог, що є спеціалістом з питань  ПМС, працівник психічного здоров'я (психіатр, клінічний психолог або консультант) та дієтолог.

Лікування

Основною метою лікування ПМС є полегшення симптомів та зменшення впливу на повсякденне життя. Фармакотерапія завжди була першою лінією лікування передменструального синдрому, проте останні дослідження показали вищі переваги комбінованої терапії. Поєднання фармакотерапії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС), анксіолітичні препарати, агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), спіронолактон,  оральні контрацептиви) з нефармакологічними методами лікування, переважно когнітивною та поведінковою терапією, вправами, масажем, світлотерапією разом з дієтичними змінами виявилися корисними для лікування передменструальних симптомів.

Модифікація способу життя включає регулярні фізичні вправи, уникання стресових подій та підтримання здорових звичок сну, особливо в передменструальний період. Збільшення споживання складних вуглеводів, що збільшує рівень триптофану, попередника серотоніну.

Когнітивно-поведінкова терапія  - це підхід, який ґрунтується на корекції неврівноважених руйнівних думок, поведінки та емоцій. Вона допомагає у визнанні такої поведінки та допомагає розробляти стратегії її подолання для покращення щоденного функціонування.

Екстракт плодів прутняка звичайного - єдині рослинні ліки, які доведено контролюють перепади настрою та дратівливість, пов’язані з ПМС.

Низький рівень кальцію та вітаміну D протягом лютеїнової фази менструального циклу були визнані як фактори, що викликають або погіршують симптоми ПМС. Тому введення добавок кальцію та вітаміну D в раціон або вживання дієти, збагаченої цими двома речовинами, може  усунути або зменшити симптоми ПМС. Добавки кальцію та вітаміну D рекомендуються як недорогий, прийнятний та доступний підхід для усунення або зменшення симптомів ПМС.

Нещодавні дослідження комбінованих оральних контрацептивів, що містять 0,02 мг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону (зі схемою 24+4), продемонстрували поліпшення симптомів ПМДР. Також використання КОК зі дроспіреноном є першою лінією лікування  ПМС.

Досліджувалися циклічна (21+7, 24+4) та безперервна схеми прийому КОК. Найефективнішою виявилося використання препарату у безперервному режимі.

Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (СІЗЗС) можна використовувати як першу лінію лікування ПМС з превалюючими емоційними симптомами.

Отже, встановлення діагнозу ПМС є складним через відсутність явних ознак при фізичному огляді та відсутність діагностичного тестування, проте важливим є опитування пацієнтки, заповнення спеціальних анкет для вчасного розпізнавання синдрому та призначення адекватної терапії.

facebook коментарі
Допоможіть нам залишатися з вами

Кожна ваша копійка допомагає нам продовжувати робити нашу справу

Дякуємо вам, що вирішили нам допомогти  добровільною пожертвою.

 

Зворотній зв’язок
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com
Плановані домашні пологи
У США приблизно 35 000 пологів (0,9%) на рік відбуваються вдома. Приблизно четверта частина таких пологів є незапланованими або без нагляду. Хоча Амер...
Vitaliia Sorokina
02 лютого 2021