Гендерна дискримінація в українській медицині: реальні коментарі
28 December
Розповіді людей про випадки гендерної дискримінації, з якими вони стикались
дискримінація гендер сексизм

Не зважаючи на те, що ми живемо у демократичному суспільстві, випадки дискримінації, пов’язані зі статтю, трапляються щодня, навіть сьогодні. Ми вже писали про становище жінок в медицині та складнощі, з якими їм доводиться стикатись, проте цей важливий меседж був би неповним без особистого досвіду наших читачів. Для цього ми провели анонімне опитування та отримали 100 відповідей як від чоловіків, так і від жінок віком від 19 до 64 років (серед тих, хто вирішив його вказати).

"дискримінація гендер сексизм"

Найчастіше нам писали саме про дискримінацію у виборі професії. Багато жінок поділились із нами даними про те, що колеги та пацієнти не бачать їх у ролі лікаря хірургічної галузі. Зустрічались і коментарі про те, що радіологія та анестезіологія — теж не “жіночі” спеціальності.

"Під час навчання в БДМУ (Чернівці) викладач загальної хірургії кожного заняття наголошував: жінка-хірург або не жінка, або не хірург. Інший викладач при нагоді казав, що в «його часи» жінки були санітарками або максимум медичними сестрами, а от лікарями могли бути лише чоловіки, бо це суто «чоловіча» професія, і він не може прийняти теперішню ситуацію з освітою, коли лікарів-жінок стало набагато більше, ніж чоловіків."

"Перший  коли закінчила університет і хотіла йти в хірургічну спеціальність, мені сказали, що це не для жінок. От в принципі тому я і педіатр. Ну і інші: щоразу коли серед чоловіків-медиків ти кажеш, хто ти по спеціальності, знайдеться якийсь розумник, який скаже: "Ну як раз жіноча сфера, нормально."

Чому жінки успішніші світові лідери у боротьбі проти Covid-19?

Не менш частими були повідомлення про проблеми з працевлаштуванням у зв’язку з побоюванням роботодавця, що жінка може піти в декрет.

“Під час пошуку місця інтернатури почула від головного лікаря "Давайте ви спочатку "сходіть" в декрет, а потім уже до нас.”

“Коли я влаштовувалась до інтернатури, під час першої бесіди з головним лікарем (чоловіком) одними з перших питань, які я почула, були "Ви заміжня? А діти вже є?". "Заміжня, дітей немає". На що у відповідь отримала: "О, так це ви скоро дітей почнете народжувати, мені потім ще декрет вам сплачувати, може ви інше місце пошукаєте, я заперечувати не буду.”

Нерідко лікарі вказують жінці на необхідність завагітніти для вирішення всіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям.

“Гінекологиня на огляді (прийшла з овуляційним синдромом) запитала у мої ще тоді 18, чи не збираюсь я народжувати, бо, мовляв, це має полегшити симптоми.”

“Коли я звернулася до лікаря-терапевта з приводу субфебрильної температури тіла, що трималася в мене понад 3 тижні, лікар відразу сказала, що я вагітна і мені потрібно пройти обстеження у гінеколога. На мої заперечення, мовляв, я не вагітна, бо не живу статевим життям і не маю розладів менструального циклу, вона постановила: "Знаємо ми вас...йдіть до гінеколога!”

Викладачі в університетах дозволяють собі висловлювання про інтелектуальні здібності жінок.

“На першому курсі медичного інституту під час пар з анатомії дуже солідний викладач, якого всі поважають та побоюються, не раз дозволяв собі "жарти" по типу "а зараз ми будемо вивчати орган, який відсутній у жінок  мозок", а інший, акушер-гінеколог, на лекції заявив:"Жінки й так тупуваті, а під час вагітності  так взагалі". Коментарі на кафедрі хірургії, що "це не жіноча спеціальність" взагалі часто зустрічаються й досі."

“В університеті викладачі часто "жартували" на тему того, що жінки не здатні виконувати певну роботу (скажімо, бути хірургами), що жінки тупіші за чоловіків. Один відкрито заявляв, що жінки — тупі створіння та пускати їх до техніки категорично заборонено. При співбесідах перше питання — чи є у мене діти, чоловік та коли я планую одружуватись/народжувати.“

Коментарі щодо зовнішності не є виключенням.

“Раз викладач почав чіплятись до дівчат (казав що ми погано виглядаємо, типу халати як нічні сорочки сказав, і нафарбовані ми як шльондри, хоча половина зовсім не фарбувались), чіплявся до кожного слова у відповіді та виставив двійки, хоча по суті відповідь була правильною, а хлопці набагато гірше відповідали, бекали-мекали — як потім виявилось, у них стояли п'ятірки. Дуже якась дивна ситуація, ми просто не знали, в чому ми винні: просто тому що дівчата? Як потім виявилось, викладач гомосексуал. Це не типова ситуація гендерної нерівності, але осадочок залишився.”

Варто згадати і про випадки залицянь

“Гендерна дискримінація була з 1 курсу від різних викладачів, починаючи від того, що хірургія — не жіноча справа, максимум ЛОР чи офтальмологія. Вам же дітей народжувати. На патанатомію в секцію не хотіли брати, бо "дівчинці на розтини постійно — навіщо вам це, ви ж і так не підете в судмед чи патанат". За якісь мінімальні сексуальні домагання від завучів/викладачів/інших студентів я навіть починати не буду. Завуч однієї з клінічних кафедр неодноразово запрошував на якийсь обід/чай/каву, при тому що він в батьки мені годився. Хлопців асистувати на хірургічні операції брали набагато частіше, охочіше їм показували все на травмі, топанатомії, хірургії.”

Окрім цього, ми отримали повідомлення про меншу довіру з боку пацієнтів до лікарок, надання переваги кандидатам-чоловікам при призначенні на керівні посади, складнощі у повсякденній практиці жінок-хірургів та недоречні коментарі від колег.

Натомість деякі повідомлення чоловіків стосувались нерівності в доступі до певних медичних послуг.

“НСЗУ передбачає самозвернення жінок до акушер-гінеколога в будь-який зручний час. Натомість чоловіки повинні мати електронне направлення при зверненні до уролога.Чоловіки в Україні живуть на 14 років менше, кількість онкопатології на порядок вище. Де гендерна нерівність?”

Лікарі-чоловіки також інколи стикаються з певними складнощами у практиці.

“Я лікар-гінеколог. Під час моєї інтернатури пацієнтки відмовлялися, аби я проводив огляд разом із лікаркою, до якої я був закріплений. Жінки посилалися на те, що не хочуть, аби їх оглядав чоловік та “хлопчик”.

Інші ж чоловіки переважно писали нам про випадки дискримінації щодо жінок, свідками яких вони стали.

“Класична ситуація, коли викладач-чоловік, хірург, вважає, що жінці не місце в операційній та відкрито заявляє про це моїм колегам-дівчатам. На мою думку, це є недопустимим: як для лікаря безпосередньо, так і для викладача.”

“Єдиного інтерна-дівчину, яка є по моєму профілю в інституті післядипломної освіти ,постійно висміює та тролить куратор кафедри, не пускає її в інші відділення, крім дитячого (ортопедія та травматологія).”

Звісно, це лише маленька частина ваших відповідей, які ми змогли опублікувати. І саме такі приклади з особистого досвіду людей вказують на те, що гендерна дискримінація є широко поширеною у нашій країні, а медична сфера не є винятком. Проте, лише вказавши на проблему та висвітливши її, можливо досягнути необхідних змін.

Інформаційна кампанія проходить за підтримки фонду Відродження

facebook коментарі
Help us stay with you

Every penny of yours helps us to keep doing our job

The non-governmental organization INgenius is a Ukrainian-language medical platform that has been promoting evidence-based medicine among the community of doctors in Ukraine since 2016. Our team has created an open database of translated treatment protocols, analytical articles on reliable treatments, and analysis of fuflomycins. We also organize events for doctors on a highly professional level.
If you want even more evidence-based Ukrainian-language content, more interesting experiments, and practical activities, support us with the help of donors!
The funds raised will be spent on:
- technical support of the site;
- the monthly payment for platforms such as ZOOM, telegram, etc.;
- payment for a designer;
- free events;
- advertising.
Each of your contributions is a contribution to the future not only of our platform but also of the progressive development of evidence-based medicine in Ukraine.
Revolution in you!

 

Feedback
+38 (063) 506 10 54
ingeniusua@gmail.com