Отруйні речовини: як діяти в надзвичайній ситуації
18 вересня
Наявність отруйних речовин стала нормою майже для будь-якої сфери діяльності, від звичайних домогосподарств до гігантських промислових комплексів. Щоб краще зрозуміти масштаб проблеми, ось вам трохи статистики із США:
• Щодня здійснюється понад 500 000 відвантажень небезпечних матеріалів (це приблизно 1,5 млрд тон/рік).
• Більше 7500 людей потребували медичної допомоги протягом останніх 4-х років, з них 2000 – летальні випадки.
Варто пам’ятати, що це глобальна проблема, тому органи влади, медичні заклади та особисто лікарі повинні чітко під час надзвичайної ситуації.
небезпечні речовини отруйні речовини hazmat hazardous materials

Hazardous Materials (HazMat) – речовини, які потенційно можуть завдати шкоди людині чи навколишньому середовищу при контакті з ними, найчастіше - це важкі опіки шкіри. До них належать гази, рідини або тверді речовини, включаючи радіоактивні та хімічні матеріали. Цим терміном також позначають HazMat команди –персонал, який долає наслідки від впливу небезпечних матеріалів. 
Щоб краще зрозуміти масштаб проблеми, ось вам трохи статистики:

Автор: unstats.un.org


• Щодня здійснюється понад 500 000 відвантажень небезпечних матеріалів (це приблизно 1,5 млрд тон/рік).
• Близько 9000 викидів небезпечних речовин відбувається щорічно.
• Більше 7500 людей потребували медичної допомоги протягом останніх 4-х років, з них 2000 – летальні випадки.лема, тому органи влади, медичні заклади та особисто лікарі повинні мати чіткий план дій на випадок HazMat-інциденту
Дана стратегія базується на чіткому покроковому алгоритмі дій, розробленому задовго до початку інциденту:
1. Вибір засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)
2. Процедура знезараження (дезактивація)
3. Медична допомога після дезактивації


I. Засоби індивідуального захисту. 
Медичний персонал повинен володіти навичками користування засобами захисту та методами проведення дезактивації.
Вибір типу ЗІЗ повністю залежить від конкретної ситуації та рівня підготовки персоналу. Для роботи з небезпечними хімічними речовинами визначено 4 рівні захисту:
Рівень А – це максимальний рівень захисту. Він складається з повністю капсульованого, хімічно стійкого костюма, автономного дихального апарату з позитивним тиском (SCBA), резистентних до хімічних речовин рукавичок та чобіт. Герметичні ущільнювачі повинні бути в ділянці між костюмом та внутрішнім шаром захисту рук, обличчя та ніг. 
 Рівень В застосовують тоді, коли потрібен повний захист органів дихання, а небезпеки для шкіри менше. Він складається з SCBA та хімічно стійкого костюма із стійкими рукавичками та черевиками. Жодні герметичні ущільнення на обличчі, руках та ногах не потрібні.
Рівень С необхідний, коли очікується, що концентрація шкідливих речовин в повітрі буде значно нижчою та існує менша ймовірність впливу на шкіру. Це повноцінний пристрій для очищення повітря та некапсульований, хімічно стійкий костюм з рукавичками та черевиками.
Рівень D доцільний в ситуації, коли небезпека від впливу хімічних речовин мінімальна. Він складається із стандартного робочого одягу і не потребує захисту органів дихання.
Більшість працівників HazMat, які потрапляють у гарячу зону, потребують захисту рівня А. Для дезактивації зазвичай використовують ЗІЗ рівня B або C.
У випадках радіаційного забруднення пропонують лише захист типу D та плюс пиловий фільтр для захисту органів дихання. 


Хірургічний костюм і латексні рукавички - не найкращий варіант?
Існує поширена думка, що костюми Tyvek, які є відносно недорогими та доступними в лікарні та лабораторії, підходять для проведення робіт з дезактивації. Насправді ні, цей матеріал не забезпечує хімічний захист, більшість хімічних речовин легко проникає крізь цей матеріал.
Використовуйте кілька рукавичок з різних матеріалів. Ідеальне поєднання – нітрил і фторкаучук. Типові латексні рукавички, які ми зазвичай використовуємо, не забезпечують хімічного захисту. 
Обов’язково вдягайте чоботи, оскільки ноги постійно контактують із забрудненою водою та забезпечують стійкість до ковзання на мокрих підлогах. 
Що ж до респіраторів, то найпоширенішими серед них є респіратори з патронами, які дозволяють вдихати повітря через спеціальний клапан із сорбентом, який зв'язує хімічні пари. Такі респіратори недорогі, портативні та прості у використанні та зберіганні. 

Команда HazMat, джерело: cutt.ly/DfFv66u

II.Дезактивація.
 Дезактивація – це процес видалення або знешкодження небезпечних матеріалів з поверхні тіла людини або техніки. Видалення хімічних речовин на шкірі важливо з двох причин:
• для запобігання подальшого всмоктування; 
• запобігання забрудненню інших людей або обладнання; 
В більшості випадків дезактивацію можна здійснити шляхом простого розведення великим об'ємом води. Іноді для видалення жирних речовин потрібні м'які мила. В ідеалі дезактивація потребує лише 10-20 хв. Після знезараження пацієнта можна перенести в загальну зону лікування для надання медичної допомоги. 


Алгоритм дій: 
1) Зніміть одяг і помістіть у поліетиленовий пакет, позначте його як забруднений. (видалення всього одягу усуне більшу частину забруднень)
2) Спочатку необхідно знезаразити очі, слизові оболонки та найбільш уражені ділянки шкіри. Ретельно зрошуйте шкіру, де порушена цілісність поверхні. Уникайте абразивного очищення. 
3) Уникайте контакту води з лужними металами, оскільки вони бурхливо реагують з водою. 
4) Магній, білий фосфор, сірка, стронцій, титан, уран, цинк та цирконій спалахують при контакті з повітрям, тому слід занурити уражену ділянку у воду. Візуалізація за допомогою лампи Вуда допоможе у виявленні та видаленні частинок металів щипцями, після видалення зберігайте їх в ємності з мінеральною олією. 

Опіки, спричинені білим фосфором. Credit: The Times


5) Якщо радіоактивні частинки знаходяться на поверхні шкіри або в її товщі -акуратно видаліть їх щипцями. Про них подбає працівник радіаційної безпеки. 
6) Фенол: рекомендовано поліетиленгліколь 300 або 400 та ізопропіловий спирт. Якщо пошкодження шкіри вже відбулося, ізопропіловий спирт використовувати не варто. Поліетиленгліколь перед застосуванням необхідно розвести з водою у співвідношенні 50:50.

Десквамація шкіри спини та руки через 3 дні після контакту з фенолом. Published in Journal of Medical Toxicology 2014. 
D. Vearrier, D. Jacobs, Michael I. Greenberg 


7) Ушкодження очей: метою дезактивації має бути досягнення рН на рівні 7,3-7,4. Рівень pH слід перевірити через 30 хв після промивання. Якщо індикаторний папір відсутній, адекватним кроком є дезактивація 2 літрами зрошувальної рідини протягом 30-60 хв. Для промивання очей рекомендується використання лінз Моргана. Перед використанням застосуйте місцевий анестетик.
8) Вживання їдких речовин: спорожнення шлунка протипоказане. Вживання активованого вугілля, води та молока не є доцільним. Нейтралізація їдкого агента може супроводжуватися екзотермічними реакціями з виділенням великої кількості тепла.

III. Медична допомога після дезактивації
1) Проведіть швидку початкову оцінку стану дихання та кровообігу.
2) Встановіть ступінь та глибину опікової травми
3) Охолодіть незначні опіки рушниками, змоченими прохолодним стерильним фізіологічним розчином
4) Обробіть всі рани маззю з місцевим антибіотиком. Очистіть інші ділянки з незначними опіками, використовуючи мило.
5) Перевірте статус імунізації проти правця у всіх пацієнтів та проведіть імунізацію за потреби.
Медикаментозне забезпечення:
1. Антибіотики: сульфадіазин срібла, неоміцин, поліміксин B або бацитрацин використовують місцево для профілактики інфекції при опіках шкіри другого або третього ступеня. Ці засоби мають бактерицидну активність щодо багатьох грампозитивних, грамнегативних бактерій та дріжджів.
Офтальмологічний еритроміцин (E-Mycin) застосовується для профілактики інфекцій після опіку очей. У мазі дуже низька частота виникнення алергічних реакцій. 
2.Контроль болю: 
 Для амбулаторного лікування зазвичай достатньо комбінацій гідрокодону або оксикодону та ацетамінофену. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) найчастіше застосовуються для купірування легкого та помірного болю. Ібупрофен, є препаратом вибору для початкової терапії. Інші варіанти включають флурбіпрофен, кетопрофен та напроксен. 
Морфін  є найкращим препаратом для наркотичного знеболення. Під час лікування гострого опіку застосовуйте його внутрішньовенно (бажано) або внутрішньом’язово для помірного або сильного болю.
Ібупрофен  як правило, є препаратом вибору для лікування легкого та помірного болю, при відсутності протипоказань. 
Кетопрофен  також підходить при легкому та помірному болі, запаленні. При призначенні цього препарату не перевищуйте дозу в 75 мг.
При сильних опіках шкіри рук, обличчя або промежини шкіри слід транспортувати пацієнта до хірургічного відділення або опікового центру. Офтальмологічна консультація рекомендується пацієнтам із опіком очей від кислот або основ, якщо є значна ступінь пошкодження рогівки або склери. 
При вживанні їдких речовин, постраждалий може потребувати допомоги декількох спеціалістів, включаючи гастроентеролога, хірурга або ЛОРа. У разі суїцидальної спроби слід звернутися до психіатра.
 

facebook коментарі